За різними даними на глистову інвазію страждає від 50 до 75 % населення планети. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я лише аскаридами, що належать до найпростіших і найпоширеніших глистів, щорічно заражається близько 1,2 млрд людей. А кількість видів гельмінтів, для яких прийнятним житлом є організм людини, оцінюється орієнтовно в 300.
На жаль, цій проблемі не приділяється достатньо належної уваги, а проблема дійсно, дуже масова, актуальна і злободенна.
Гельмінти НЕБЕЗПЕЧНІ!!! І не тільки через свій «паразитарний» (у прямому сенсі цього слова) характер і його негативний вплив на органи та системи організму, а й через відходи своєї життєдіяльності (читайте – токсини), які виділяються у середовище проживання (читаємо – безпосередньо в наш організм). Токсини, що виробляються, впливають на центральну нервову систему, печінку, серце та інші органи людини, пошкоджують тканини та судини, навантажують імунну систему, роблячи діру в її захисних властивостях. Наприклад, ехінокок може призводити до таких небезпечних наслідків як інфаркт міокарда, тахікардія, туберкульоз, серцева недостатність тощо.
Крім цього, з початку 20-го століття різними вченими наполегливо і неодноразово висувається теорія про те, що саме паразити є «механізмом запуску» різних онкологічних захворювань: засівши в органах і тканинах, вони призводять до новоутворень, а знайшовши притулок у стінках судин – до тромбозу.
І не всі гельмінти, як це прийнято вважати, мешкають у шлунково-кишковому тракті – вони можуть паразитувати в печінці, підшлунковій залозі, легенях, кістках, головному і спинному мозку, серці, судинах, очах і навіть у лімфатичній системі людини.
До того ж, паразитів вважають винуватцями появи таких хронічних захворювань, як дерматити, цукрові діабети, панкреатити, коліти, холецистити, а у разі тривалого «проживання» в організмі вони можуть ставати навіть причиною виникнення вторинних імунодефіцитів.

Обізнаний – озброєний

Серед основних способів зараження людини гельмінтами виділяють харчовий і контактний.
Найчастіше цій хворобі піддаються діти. Причин для цього безліч: брудні руки в роті, “будівельні” роботи у пісочницях, контакти з тваринами, вживання немитих овочів і фруктів, контакти із зараженою людиною.
Нецікавий факт: вчені підрахували, що в 1 гр собачих фекалій може міститися до 19000000 аскарид. А через дихальні шляхи тварина розсіює їх на відстані 4-5 метрів.
Пік захворюваності припадає саме на спекотні місяці – температура понад 25°С є оптимальною для швидкого розмноження гельмінтів.
На жаль, саме для цієї вікової групи глистова інвазія і є найнебезпечнішою, оскільки спричинені порушення в механізмах засвоєння організмом, який постійно росте, мінералів, вітамінів і мікроелементів можуть призводити до важких наслідків, аж до гальмування фізичного, психічного і розумового розвитку дитини.
Привчені до гігієни дорослі також не застраховані від цих «квартирантів». Погано оброблені м’ясо, риба, овочі та фрукти «прямо з городу», домашні улюбленці, купання у водоймищах, робота «в землі» також можуть стати причиною інвазії.
Сюди ж сміливо можна віднести поцілунки з улюбленим «чадом», зараженим гельмінтами. Саме тому спеціалісти рекомендують обстежитися та лікуватися відразу всією сім’єю, щоб не бігати замкнутим колом.

Основні симптоми:
Симптоми хвороби, що проявляються, будуть безпосередньо залежати від стадії розвитку паразитів. І нічого нового немає в тому, що загальний розподіл розрізняє гостру і хронічну форми.
Гостра стадія починається з моменту потрапляння паразита до організму та триває в середньому 2-3 тижні. В принципі, для будь-якого представника цієї неприємної родини вона буде проявлятися в різних алергічних реакціях (найчастіше – шкірні висипання). У такий спосіб наша імунна система реагує на появу непроханих гостей.
Хронічна форма, відповідно, настає після гострої та може тривати від декількох тижнів до декількох років – саме вона супроводжується порушенням функцій органів і систем, що призводить до тяжких наслідків. І хоча симптоми можуть бути досить розмитими, на них безперечно варто звертати увагу.
Найпоширенішим і очевидним симптомом глистової інвазії є прояв будь-яких збоїв у роботі шлунково-кишкового тракту – це закрепи, діареї, болі в області живота, підвищене газоутворення.
Знову ж алергічні реакції, але такі, що запускаються вже токсинами, які виробляються у процесі життєдіяльності паразитів.
Сюди ж можна віднести і шкірні висипання – збій у процесі коректного засвоєння поживних речовин позначиться на стані шкірних покривів, а також нігтів і волосся.
Раптовий біль у м’язах і суглобах також може свідчити про зараження гельмінтами.
Має насторожити тривалий сухий кашель або нежить, що не мають явних причин (вірусні інфекції).
Варто задуматися і якщо людина починає часто хворіти на різні вірусні або інфекційні захворювання. Пояснення просте – надмірне токсичне навантаження на організм «просаджує» імунну систему.
Підвищена стомлюваність, дратівливість, сонливість також можуть бути симптомами зараження.

Як виявити ворога?
Незважаючи на непотрібне різноманіття цих паразитів, складність ситуації полягає в їх виявленні в організмі пацієнта. І ось чому.
Середовищем існування для зазначених паразитів є людський організм, в якому (залишаючи або не залишаючи його) і відбувається «дозрівання» від яйця або личинки до дорослої особини. Тривалість цього процесу може становити від 15 днів (гострики) до 11-12 місяців (філярія). Місце дислокації може змінюватися залежно від стадії розвитку та різнитися залежно від різновидів гельмінтів.
Наприклад, міграційний період в організмі одного з найпоширеніших глистів – аскариди – від 75 до 90 днів. Її личинки проникають у стінки кишківника, потім – у судини, а потім із потоком крові мігрують по всьому організму.
У стандартній ситуації лікар запропонує Вам здати аналіз калу на яйцеглист. Для отримання реального достовірного результату процес рекомендовано повторити 3-4 рази з перервою у кілька днів, хоча деякі спеціалісти обґрунтовано стверджують, що показовою буде картина 8-10 спроб.
Результат аналізу (в цьому випадку візуальний) може бути достовірним у разі, якщо глисти знаходяться на стадії відкладання личинок або яєць, які і будуть виявлені у калі. В іншому випадку Ви отримаєте хибнонегативний результат.
А якщо справа стосується, наприклад, лямблій, то фаза їх «неактивності» може тривати від кількох днів до кількох тижнів. Аналіз, зібраний у неактивний період життєдіяльності, знову дасть хибнонегативний результат.
Результати новомодного імунологічного дослідження крові також будуть залежати від життєвого циклу гельмінтів. Цей аналіз може показати рівень антитіл, що виробляються організмом у відповідь на потрапляння до нього «ворогів». Але історія замовчує, що цей метод дослідження охоплює дуже вузьке коло (6-7 збудників) найпоширеніших гельмінтів. Водночас імунна система людини, яка працює не завжди ідеально, іноді просто не в змозі розпізнати ворога, для цього навіть існує назва «імунологічна толерантність».
УЗД, рентген та КТ органів у цьому випадку можуть виявити лише побічні ефекти, що призводять до фізичних змін в уражених органах.
Альтернативним, швидким, неінвазивним (без проникнення в шкіру) і результативним способом отримання подібної інформації є наше діагностування на гельмінти за допомогою АТМ вега-тесту, в селекторі якого існує достатня кількість небезпечних для людини гельмінтів. За допомогою цього діагностування можливо не тільки визначити вид паразита, а й конкретне місцезнаходження «супротивника» в організмі. А ось комплексне діагностування (до якого входить і тест на глистову інвазію) дасть повнішу картину і визначить «сферу впливу» паразита, а саме – збої в органах і системах, до яких призводить його наявність.
Перевірка наявності відбувається так само, як і все інше діагностування.
Спочатку в селекторі діагностичного обладнання паразити розподілені за групами:
– круглі черви – 47 видів;
– стьожкові черви – 42 види;
– сисуни або плоскі черви (трематоди) – 36 видів;
– до окремої групи віднесені найпростіші (до яких належать і лямблії) – 57 видів.
Кожна група паразитів має певний спектр частот (як і будь-який живий організм). Так ось, частота, яка відповідає кожній групі, «подається» на організм обстежуваного. Якщо в організмі у цих частотах вона присутня, лікар про це отримає «зворотний сигнал» у вигляді частотного резонансу.
А далі обстеження проводитиметься «вглиб» групи вже за різновидами паразитів. Тут також ефект присутності відобразиться на моніторі комп’ютера у вигляді резонансу. Подібне діагностування на гельмінти методом частотного резонансу на сьогоднішній день визнано одним із найпоказовіших і найрезультативніших – якщо будь-який із представлених у селекторі різновидів гельмінтів є у Вашому організмі (у такому разі не важлива ані стадія розвитку, ані місце мешкання), організм відреагує на нього, посилаючи зворотний сигнал, що відповідає частоті певного паразита.

Лікування
Ще однією істотною перевагою цього дослідження є і можливість підібрати препарат, який буде результативним саме для Вашого «особистого паразита». Адже для лікування глистових інвазій препарати, які призначаються навмання та в найкращому випадку мають максимально широкий спектр дії, не дадуть гарантії, що запропоноване лікування допоможе саме Вам. Крім стандартного набору аптечних препаратів, які можуть бути перевірені за допомогою апаратури на індивідуальну ефективність і переносимість, у нашому арсеналі існує і фітопрепарати (Протипаразитарний збір та Протипаразитарний збір 2), які, хоча і приймається протягом 2 тижнів, абсолютно нешкідливі і не завдадуть додаткової хімічної шкоди Вашому організму.
І не забувайте, що личинки паразитів можуть виживати після 1-го курсу лікування – саме це є причиною призначення повторного проходження протипаразитарного курсу після двотижневої перерви.
І одного протиглисного засобу буде явно недостатньо, оскільки гинучи, паразити будуть виділяти чергові порції токсинів, внаслідок чого організм господаря може видавати «нагора» несподівані реакції (найбанальніші – нудота, блювання, перепади температури або болі у шлунку). Саме тому важливу роль у схемі лікування відіграє комплексна підтримувальна терапія. Грамотний лікар призначить щонайменше протиалергічний препарат (для попередження виникнення ризиків алергічних реакцій) і сорбент (посильна допомога у виведенні токсинів з організму). Призначаються вони для того, щоб полегшити симптоми інтоксикації під час виведення організмом паразитів. Але вони не є помічниками у відновленні функцій органів і систем, в той час як організм знову отримає порцію додаткового хімічного навантаження від прийняття ліків.

Наш підхід до підтримувальної терапії під час лікування гельмінтозів істотно відрізняється. І не тільки тому, що в такому разі достатньо буде коректно підібраного комплексу фітопрепаратів, що не мають вікових обмежень і протипоказань (за винятком можливої індивідуальної непереносимості – що також перевіряється), який буде протестований на персональну ефективність і переносимість. Вражаюча відмінність полягає і власне у підході – підібраний комплекс допоможе не тільки зняти інтоксикацію, а й відновити організм (читаємо – функції органів і систем) після знищення непроханих гостей, які завдали шкоди.
Про стандартну схему лікування у цьому випадку з огляду на можливе різноманіття варіантів (йдеться про варіативність місць дислокації в організмі, тривалість «проживання» та завдану шкоду) говорити неправильно. Але є помічники, без яких ця схема точно не обійдеться.
Основні з них:
Гепатофіл підтримає та допоможе відновити функцію печінки, адже саме вона страждає найбільше, оскільки відповідальність за виведення будь-яких токсинів – її зона відповідальності.
Панкреафіл, відновлюючи ферментативні функції підшлункової залози, «підтягне» імунітет.
А Колофіл успішно впорається із відновленням слизової оболонки кишківника.

Решта препаратів буде залежати від ступеня ураження та «місця дислокації» противника.