Ця хвороба класифікується як дегенеративне захворювання нервової системи та є другою за поширеністю після хвороби Альцгеймера. Вона супроводжується поступовим руйнуванням нейронів (що виробляють медіатор дофамін), які обробляють, зберігають інформацію та передають її по всьому тілу (до м’язів і залоз) за допомогою електричних імпульсів. Ця інформація – наш зв’язок із зовнішнім світом і адекватна реакція на нього.

За статистикою ВООЗ до захворювання схильні близько 4 млн осіб, причому серед чоловічого населення захворювання зустрічається набагато частіше, ніж у представниць протилежної статі.

Серед можливих причин виникнення фігурують: ураження клітин мозку вільними радикалами, пошкодження тканин мозку токсинами, дефіцит вітаміну D, енцефаліти, ураження судин головного мозку, черепно-мозкові травми, спадкова схильність. Ведеться багато дискусій і досліджень на цю тему, але однозначної відповіді, чому ж виникає хвороба Паркінсона, досі не існує.

Симптоми
Діагностування захворювання на ранній стадії ускладнено через відсутність різко вираженої симптоматики.
Специфічний тремор кінцівок (на початковій стадії – однієї руки), що зникає під час сну, напруження всіх м’язів і відповідна сутулість, скутість і сповільненість рухів, відсутність міміки на обличчі проявляються на пізніших стадіях хвороби, коли за оцінками вчених уражено понад 60 % нейронів. З огляду на нашу багаторічну клінічну практику ми маємо свою теорію щодо «пускового механізму» хвороби.
Подібний причинно-наслідковий зв’язок неможливо виявити за допомогою стандартних методів діагностування, тому в цьому випадку незамінним і єдиним можливим методом, що дає змогу визначити причину виникнення в кожному конкретному випадку, є діагностування за допомогою частотного резонансу.
Щоразу, як ми маємо справу з хворобою Паркінсона в різних її стадіях (від прояву тремору кінцівки до стадії, коли повністю порушено рухову діяльність), ми виявляємо два моменти:
– обтяження організму пацієнта різними паразитарними інвазіями, в деяких випадках в організмі була присутня токсоплазма, яка належить до розряду найпростіших;
– у всіх пацієнтів простежується наявність в організмі різних типів герпесвірусних інфекцій в латентній формі або їх комбінації (найчастіше – Human herpes virus type 5 – цитомегаловірус або Human herpes virus type 4 – вірус Епштейн-Барр, прояв симптоматики яких досить «змазаний», або має місце набір неспецифічних симптомів – стомлюваність, порушення сну, слабкість тощо.
Такі комбінації і призводять до «запуску» подібних змін у роботі центральної нервової системи.
Вірусне та паразитарне навантаження є у 99 % пацієнтів, які звертаються до нас із подібними проблемами.
Отже, лікування пацієнтів із подібними захворюваннями ведеться у трьох напрямках:
1. Знищення інфекційних агентів, що стали причиною виникнення захворювання.
2. Робота з відновлення систем організму: нервової, судинної, лімфатичної та як наслідок – імунної.
3. Органопідтримувальна терапія, спрямована на відновлення функціонування органів.

З клінічної практики “СмартМед”:
Пацієнт Ш. із Івано-Франківської області був доставлений до нас у клініку в жовтні 2016 року з підтвердженим діагнозом 4-та стадія хвороби Паркінсона і характерними симптомами: пересувався за допомогою 2 палиць (прибираючи одну з них, людина падала – порушення рівноваги), сутулість, маскоподібне обличчя. У 2012 році пацієнта лікували за допомогою глибокої стимуляції мозку – пацієнту були введені електроди в обидві півкулі. Внаслідок такого хірургічного втручання було втрачено мовлення, і весь цей час він просто мукав. Лікування було комплексним і проводилося у кілька етапів.

Насамперед була призначена противірусна і протипаразитарна терапія – в організмі пацієнта були присутні відразу декілька герпесвірусних інфекцій та глисна інвазія. Проводилось 3 цикли лікування тривалістю по 10 днів (із перервами) за допомогою апаратури та комплексу фіто- та нанопрепаратів.

Паралельно здійснювалась органопідтримувальна терапія печінки, шлунка, кишківника, нирок, судин препаратами:
Гепатофіл, Гастрофіл, Колофіл, Нефрофіл, Коніфіл, Кардіофіл, Астрагал (залежно від показань може застосовуватися Астрагал D).

Для поліпшення роботи лімфатичної системи застосовувався препарат Вітафіл-Люкс.

Для відновлення нервової системи використовувався препарат Нейрофіл-форте, який поліпшує регенерацію нервових волокон.

Через 3 місяці у пацієнта почало відновлюватися мовлення – він почав говорити. Спочатку важко та з великими зусиллями, важко промовляючи слова, потім – все краще і краще.
У травні місяці 2017 року він вже приїхав до клініки, самостійно пересуваючись, мовлення повністю відновилося, міміка обличчя нормалізувалася. Пацієнт був у змозі виконувати фізичну роботу вдома.
З цього моменту пацієнт перебуває на контролі 1 раз на 3-4 місяці, за результатами діагностування призначається загальна органопідтримувальна терапія фіто- та нанопрепаратами.

Подібний протокол лікування дає можливість впоратися із хворобою (особливо якщо йдеться про 1-у стадію, яка виражається тремором кінцівок) за 1,5-2 місяці. Важливим фактором, що впливає на час відновлення кожного конкретного пацієнта, є індивідуальні адаптаційні можливості імунної системи організму.