>>Простатит – діагностування та лікування

Простатит – діагностування та лікування

Простатит – запалення передміхурової залози (інакше– простата). Це захворювання є одним із найпоширеніших форм урологічних захворювань у чоловіків.
Небезпека захворювання (втім, як і більшості інших) полягає в тому, що, якщо його не лікувати, воно, протікаючи у хронічній формі, не даючи про себе знати яскраво вираженими симптомами, може призводити до дуже вже неприємних наслідків, серед яких у кінцевому підсумку – порушення еректильної функції (саме ця залоза виробляє простагландіни – речовини, які допомагають забезпечити кров’ю головний орган перед ерекцією, а також бере участь у виробленні тестостерону), безпліддя (вона виробляє секрет, який забезпечує життєздатність сперматозоїдів) та/або аденома простати (потік крові та лімфи, що проходить через пошкоджений орган, провокує застійні явища, набряки, які є передумовами для розвитку онкології).

Спеціалісти попереджають і про те, що навіть результати аналізів можуть не показувати ознак існуючого хронічного запалення, а діагноз часто ставиться «на дотик» методом виключення.

Чим раніше, тим краще

Як і будь-яке захворювання, простатит значно легше піддається лікуванню на початковій (першій або катаральній) стадії. Важливу роль у цій справі відіграє те, наскільки вчасно і правильно його діагностують.
Друга (фолікулярна) стадія захворювання погіршується наявністю запальних явищ у протоках і залозах органа. За цих умов може відбуватися облітерування проток (це страшне слово означає їх заміщення сполучною тканиною). Тут уже проявляються застійні явища та навіть має місце утворення каменів. Ця стадія дається взнаки рецидивами, які періодично проявляються.
А третя стадія призведе до переходу на «хронічний рівень».
Спеціалісти б’ють на сполох і з приводу «омолодження» самого захворювання, стверджуючи, що нині на нього страждає і молодь від 25 років.

 

Малий та молодецький

Розміри передміхурової залози становлять приблизно 3х4 см, а вага її – всього 20-25 г. Орган складається з двох частин, які з’єднані між собою перешийком, що оточує близько 3 см сечовивідного каналу. Перешийок, за наявності патологій або протягом життя, може рости та потовщуватись, водночас уретра, що проходить через передміхурову залозу, зазнаватиме зайвого здавлення, що спричиняє проблеми із сечовипусканням.

Секрет, що виділяється органом, має також потужні бактерицидні властивості (бар’єрна функція простати) – стоїть на сторожі місцевого імунітету, не даючи інфекціям «атакувати» орган. І запальний процес може виникнути в органі лише у разі порушення його роботи –застійні явища призводять до втрати секретом своїх бактерицидних властивостей. У цьому випадку орган стає дуже вразливим до інфекційних агентів. Серед причин виникнення простатиту (як ускладнення, а не першоджерела) виділяють не тільки перенесені захворювання, що передаються статевим шляхом, і запалення органів малого таза, спричинені переохолодженням, а й інфекційних агентів (бактерії, віруси, грибкові навантаження, найпростіші). Пов’язано це з тим, що передміхурова залоза, будучи найбільш наповненим кров’ю органом, за рахунок інтенсивного потоку крові достатньо швидко «втягується» в патологічні процеси органів навколо неї (сечовивідний канал, сечовий міхур, сім’явивідні протоки, пряма кишка). Запалення простати спричинено інфекціями, що потрапляють до неї із цих органів.
Варто зауважити, що і вплив коректної роботи передміхурової залози на весь організм загалом не варто недооцінювати. Речовини, які виділяються органом, беруть участь у білковому та вуглецевому обмінах, в її зоні відповідальності – контроль гормонів гіпофіза і не тільки.

Симптоми
Симптоми за різних форм захворювання будуть різними. Явно виражені вони лише за гострої форми. Підвищена температура (до 39°), нездужання та слабкість, гострий біль під час сечовипускання, утруднення сечовипускання, часте сечовипускання, виділення гною з сечею.
За хронічної форми симптоми будуть «змазаними», хоча деякі симптоми в тому чи іншому вигляді мають бути приводом для занепокоєння.
За допомогою гладком’язових тканин передміхурова залоза утримує сечу в сечовому міхурі. У зв’язку із цим відхилення від звичного ритму «сечовипускання» (урологи оцінюють цифру до 10 разів на день як норму), болі, свербіння або печіння під час сечовипускання, а також мимовільне сечовипускання стануть сигналом про можливі проблеми та приводом звернутися до спеціаліста.

Руки геть або руками не чіпати
Добрі новини полягають у тому, що для підтвердження або спростування існуючих проблем із простатою наше діагностування дає можливість обійтися без традиційно звичних і малоприємних досліджень простати пальцевим методом і методом трансректального УЗД. Воно «помітить» будь-які функціональні порушення у роботі органа, дані будуть перевірені декілька раз під час діагностування, що дає можливість із високою точністю підтвердити або спростувати будь-які підозри про проблеми з органом.

Первинну інформацію лікар може отримати вже на першому етапі діагностування за допомогою експрес-тесту. 25-26 відводів оцінюють стан органів малого таза: у жінок це параметрій, яєчники, матка, у чоловіків – передміхурову залозу, а 27 і 28 – відповідають за стан сечовивідних і сечостатевих шляхів (у чоловіків це уретра і придатки). Результати будуть перевірені ще раз після сеансу пасивної біорезонансної терапії для того, щоб «відкинути» можливі ситуативні функціональні відхилення (наприклад, у цей момент пацієнт хоче «по маленькому» – система «побачить» напруження та відобразить це в результатах), які не впливають на коректну роботу органів і систем. Якщо навіть після нього будуть фіксуватися порушення у роботі органа, ці дані будуть «закинуті» в селектор апаратури для подальшої перевірки методом вега-тесту.

На цьому гарні новини не закінчуються. Надалі апаратура здатна оцінити не тільки характер запалення (гострий процес, підгострий процес, хронічне запалення), а й розібратися у причинах і дислокації першоджерела (пам’ятаєте про органи навколо простати) подібного збою (вірусні, бактеріальні, грибкові обтяження) та виявити всі органи, які страждають від процесів, що відбуваються.

Живий приклад
Отже, внаслідок відсіювання хибнопозитивних результатів, на прикладі пацієнта, ми бачимо таку картину: простатит, нефрит, хронічний тонзиліт, Clamidia psittaci.
Спостерігаючи проблему з простатою в селекторі «підставляються» всі можливі варіанти та перебираються послідовно: аденома простати, простатит, застійний простатит, гіперплазія. В резонансі – застійний простатит. З огляду на те, що експрес-тест висвітив нефрит, знаючи фізіологію, можна сміливо додавати його до ланцюжка, отримувати резонанс і далі починати пошук причин виникнення нефриту. Якщо ланцюжок вибудувано правильно – отримаємо ефект резонансу. Тепер ми маємо простатит, спричинений нефритом. Далі будемо шукати джерело проблем у нирках. Додаючи до ланцюжка отриманий хронічний тонзиліт, отримуємо резонанс – йдеться про низхідну інфекцію, що спускається від верхніх дихальних шляхів до простати (хто б міг подумати). А тепер вже необхідно шукати причини, які спричиняють хронічний тонзиліт. Ланцюжок виростає ще на один рівень. Додаючи до ланцюжка хламідію psittaci, ми отримаємо позитивний результат. Отримуємо зв’язку: Clamidia psittaci – тонзиліт – нефрит – застійний простатит. В результаті ми бачимо, що простатит є наслідком хронічного тонзиліту, який, у свою чергу, спричинений хламідією, що передається від птахів повітряно-крапельним або повітряно-пиловим способом.

В іншому випадку, проходячи всю зв’язку, лікар, наприклад, отримає простатит, першоджерелом якого є Clamidia trachomatis – інфекція, яка передається статевим шляхом. І це вже зовсім інша історія.
І ось ніби в обох випадках простатит, але лікування, як Ви розумієте, буде істотно відрізнятися.
Діагностування також дає змогу перевірити методом частотного резонансу наявність або відсутність доброякісних/злоякісних змін.

Лікування простатиту
Звичайно, в кожному випадку медикаментозну терапію буде підібрано індивідуально за результатами діагностування з урахуванням всіх індивідуальних особливостей пацієнта і за показаннями супутніх патологій. Але в кожному випадку ми зможемо допомогти та підібрати індивідуальний курс лікування.
Отже, розглянемо три найпоширеніші варіанти розвитку подій:
1. Низхідна інфекція.
2. Проблеми із судинною системою та органами навколо простати.
3. Висхідна інфекція.

1) У випадку з низхідною інфекцією лікування передбачатиме, насамперед, боротьбу з інфекційними агентами (насамперед – з хламідією, потім стафілококи та стрептококи, які є причиною хронічного тонзиліту).
Для цього існують:
фізіопроцедури активної частотно-резонансної терапії апаратом Lanta ZM, де є антибактеріальний режим + абсолютно нетоксичний нанопрепарат Кремній 8 (це діоксид кремнію з міддю), який ефективно бореться з бактеріями.
Також необхідно «працювати» з носоглоткою: Цитофіл 4, Цитофіл Альфа і Ринофіл, до якого входить нанопрепарат із сульфатом срібла, що «вбиває» стафілококи та стрептококи «місцево».
Не можна забувати про нирки (необхідно усувати існуючі запальні процеси) – із цим впораються препарати загальної дії Цитофіл 4, Цитофіл Альфа, а у відновленні роботи органа допоможуть Нефрофіл (що діє безпосередньо на нирки) та Панкреафіл (препарат комплексної дії, що підтримує не тільки підшлункову, а й нирки).
Отже, відбувається антибактеріальне лікування, а також робота з органами та системами, які постраждали (були втягнуті) у процесі опускання інфекції по ланцюжку. Не звільняє це від роботи і з самою простатою як з постраждалим в результаті органом, – Кремній 3 (нанопрепарат) додається до комплексу препаратів як протизапальний, Простафіл допоможе у відновленні функцій органа.

2) Окремим пунктом треба виділити проблеми з простатою, що виникають як наслідок проблем із печінкою, тому що останні призводять до проблем у судинній системі, а простата (як один із найбільш наповнених кров’ю органів) буде втягнута у цей ланцюжок.
У такому випадку в обов’язковому порядку здійснюється підтримання печінки (Гепатофіл – препарат, спрямований на відновлення функцій печінки, Куркумін Плюс – забезпечує роботу печінки, підшлункової та кровообігу в малому тазу, окрім іншого він же є природним антибіотиком). Додаються судинні препарати: Коніфіл, Ангіофіл. Але без протизапальних препаратів не обійтися і в цьому випадку: Цитофіл 4, Цитофіл Альфа, Цитофіл Омега, Кремній 3.
З особливою увагою слід поставитися до того факту, що, якщо ми розглядаємо проблеми з печінкою як першоджерело проблем з простатою, у печінці також необхідно вибудувати весь ланцюжок патогенезу – збої в її роботі можуть бути спричинені і паразитарним навантаженням (тоді додаються антипаразитарні препарати), та герпесвірусними навантаженнями (у цьому випадку необхідна противірусна терапія: Кремній 3, Антигерпес, Lanta у противірусному режимі), а якщо це пов’язано з афлотоксинами (продуктами життєдіяльності грибків), буде призначена Lanta з протигрибковим режимом і Кремній.

3) А якщо йдеться про висхідну інфекцію (першоджерелом проблем є хламідія, що передається статевим шляхом), – все та сама антибактеріальна терапія, про яку вже було сказано, і протизапальні препарати, що діють безпосередньо на орган, а також органопідтримувальна терапія.

Лікування простатиту в будь-якому випадку можна звести до «спільного знаменника»:

  • боротьба з інфекційними агентами;

  • боротьба із запальними процесами;

  • відновлення мікроциркуляції крові та руху лімфи;

  • органопідтримувальна терапія.

У кожному конкретному випадку за допомогою програмного забезпечення діагностування буде підібрано необхідне саме Вам дозування кожного препарату, що призначається. А призначену схему лікування буде перевірено на індивідуальну ефективність і переносимість.

Водночас подібний підхід до лікування захворювання простати не тільки допоможе впоратися з конкретною проблемою, а й значно оздоровить весь організм. І не тільки завдяки комплексному підходу, а й тому, що жоден із запропонованих для подібного курсу лікування препаратів не є хімічним (відповідно не завдає побічної шкоди організму), адже йдеться лише про фіто- та нанопрепарати, не має кумулятивних властивостей (не накопичується в організмі) та побічних ефектів.

І не забувайте, що після 40 років хлопчикам спеціалісти наполегливо рекомендують перевіряти стан органа хоча б щороку (в ідеалі – 2 рази на рік).

Будьте уважними до себе!

 

Залишити коментар