За даними ВОЗ алергія – третє за масовістю захворювання планети
Згідно зі статистикою на алергічні захворювання страждає 1/3 частина населення планети, в межах нашої країни цифра «постраждалих» коливається у межах 10 000 000 осіб. І за останні 20 років ця цифра зросла вдвічі.
Гарна новина полягає в тому, що практично будь-яка алергія (зокрема сезонна) є виліковною. І лікується алергія зовсім не антигістамінними препаратами, які полегшують лише симптоми і не мають жодного відношення до вирішення проблеми.
А тепер про все по порядку.

 Алергія як помилка імунної системи
У нашому організмі за вироблення антитіл відповідають білі кров’яні тільця (по-науковому – лейкоцити), які стоять «на передовій» імунної системи та захищають нас від всіляких захворювань. Коли на організм впливає будь-який подразник, ці клітини (у абсолютно здорової людини) починають виробляти певні (відповідно до подразника) антитіла. Завдання цих антитіл – «розпізнати та знищити» супротивника. Таким чином організм виробляє імунну відповідь. У здорової людини кількість цих антитіл «відповідає» ситуації.
У всій медичній літературі алергія визначається як некоректна реакція (власне кажучи, збій у роботі) імунної системи (надалі – ІС), яка під час потрапляння в організм навіть нешкідливої речовини починає «занадто бурхливо» на неї реагувати. У разі алергічних реакцій цих антитіл виробляється «занадто» – їх кількість набагато перевищує потребу організму. А ось однозначної думки з приводу причин виникнення цих збоїв досі не існує.

Що може зробити лікар, почувши Ваші скарги на алергію? Направити Вас… здавати аналізи. Для мене, як алергіка, такий підхід є абсолютно незрозумілим – я вважаю його марною тратою часу і грошей. Поясню чому.
До стандартного набору аналізів у разі алергій входить аналіз крові на IgE – це антитіла імуноглобуліни (Ig) класу Е, відповідальні за «знешкодження» алергену і виведення його з організму.
І тепер навіть не «між іншим» – ці самі імуноглобуліни беруть активну (в ідеалі) участь у формуванні так званого протиглистового (протипаразитарного) імунітету. І саме ці антитіла виробляються у разі алергій у занадто підвищеній кількості. Тобто аналіз дасть можливість визначити їх кількісний склад, який за будь-якої алергічної реакції буде вище за норму, – цей факт зрозумілий і науково обґрунтований. І навіть знання того, на скільки саме перевищена норма, жодним чином не допоможе Вам не те, що впоратися з алергією, а навіть полегшити її симптоми.
Далі можна психанути та зробити алергопроби in vitro (у пробірці) або in vivo (та чого вже там, прямо на шкірі). Ну виявлять у Вас, скажімо, алергію на якусь конкретну рослину (наприклад, пилок берези або липи), яка присутня в регіоні проживання. Яка буде рекомендація? У всіх випадках – «ВИКЛЮЧИТИ АЛЕРГЕН». Розкажіть, у який спосіб цього можна досягти? Або як знання цього факту збагатить Ваше життя? Я навіть не кажу про те, яким чином це все хоч трохи допоможе поліпшити Ваш стан і якість життя?
Мені не дуже зрозуміло, навіщо лікарю потрібна ця інформація та яка від неї користь, якщо від будь-яких алергій у нас одне традиційне лікування – антигістамінний (протиалергічний) засіб (загальний або місцевий) або (читаємо, плюс) місцеві протизапальні засоби, які містять гормони? Проте вживання подібних препаратів допоможе на час їх приймання полегшити симптоми захворювання, тільки ось до лікування власне захворювання це не має жодного відношення.
Можна здавати аналізи, можна звинувачувати в цьому генетику (зараз це модно для будь-якого захворювання з нез’ясованими причинами), але яким чином це допоможе виправити ситуацію?

Щось пішло не так
Будь-який збій у роботі будь-якої системи (навіть якщо це не стосується людини) завжди сигналізує про те, що десь щось пішло не так. Спробуємо розібратися, де саме, що саме пішло не так, і чому це відбувається.
Отже, імунна система (ІС) стоїть на сторожі організму і захищає його від впливу різних патогенних факторів. Саме ІС є бар’єром на шляху всіляких інфекційних агентів (вірусів, грибків, бактерій, паразитів).
У здорової людини ризик виникнення алергічних реакцій зводиться до нуля. Але таких людей, на жаль, дуже мало.
У всіх інших випадках необхідно шукати навантаження на організм, які і призводять до збоїв у роботі імунної системи, що є наслідками збоїв у роботі органів і систем організму.
Зазвичай вони спричинені наявністю в організмі різних агентів: вірусів, бактерій, грибків, паразитів. Будь-який із них, перебуваючи у хронічному стані, буде обтяжувати ІС, виконуючи своє «брудне» завдання, отруюючи організм додатковими токсинами та продуктами своєї життєдіяльності.
Для виявлення першоджерела проблем необхідно бачити цілісну картину того, що відбувається в організмі, а не намагатися розбиратися в ньому по частинах. Це і є головною відмінністю інтегративної медицини – вона розглядає весь організм як єдину систему, всі складові якої взаємодіють між собою та є взаємозалежними, а не як набір (конструктор) органів і систем.

У пошуках «скарбів» – хто винен
Ускладнення ІС можуть бути спричинені безпосередніми навантаженнями на ІС – вірусами, бактеріями, грибками або можуть виникати внаслідок збою у роботі органів ШКТ, можуть мати місце паразитарні навантаження або їх комбінації.
У 90% пацієнтів, які звертаються до нас із алергією, ми знаходимо паразитарні навантаження. Найчастіше такі пацієнти (через зрозумілі причини) – дітки, які страждають на алергічні риніти.
Водночас досить часто спостерігається картина, коли лабораторні аналізи не виявляють гельмінтів у організмі навіть у діток з явними клінічними ознаками гельмінтозу (це і зниження апетиту, млявість, скрегіт зубками, блідість шкірних покривів, навіть анемії). А під час діагностування ми спостерігаємо «квітучий на повну силу» аскаридоз – знаходимо мігруючі личинки навіть у легенях (вони можуть ставати причиною нападів ядухи, обструктивних станів, коли йде міграція аскарид по бронхіальному дереву).
І аскаридоз, безперечно, входить до п’ятірки лідерів, але найчастіше йдеться і про філяріоз, про який взагалі мало хто чув і знає.
Філярія (Filaria) – родина круглих черв’яків-паразитів, представник довгих ниткоподібних нематод, що паразитують у підшкірній клітковині, судинах, сполучній і лімфоїдній тканині людини та спричиняють різні захворювання. Понад 80 родів (380 видів), за оцінками вчених 10 із яких паразитують на людях. Зараження відбувається під час укусу комах, які переносять личинки паразита. У нашому регіоні філяріоз зазвичай передається через укуси комарів і проявляється алергічними процесами у носоглотці (набряклість, нежить) або очах. Подібне навантаження є підґрунтям для розвитку алергії, а пилок, наприклад, який потрапив до організму, є останньою краплею (тригером), яка і запускає алергічний процес – алергія проявляється та стає помітною. А до цього імунка постійно знаходиться в «роздратованому» стані.

Досить часто причинами навантажень ІС є герпесвіруси – саме вони стають причиною хронічних обтяжень організму. Серед найпоширеніших – вірус Епштейна-Барр (мононуклеоз, герпесвірус 4-го типу) і цитомегаловірус (ЦМВ, герпесвірус 5-го типу).
І якщо перенесений вірус Епштейна-Барр (з огляду на його клінічні ознаки: температуру, нудоту, блювоту, слабкість) не помітити важко, то прояв ЦМВ має досить «змазаний» характер, протікає практично безсимптомно та й перевіряється в основному у вагітних у складі TORCH-панелі, оскільки «пропускається» плацентою і несе загрозу життєдіяльності та правильному формуванню плода. Ці інфекції, одного разу потрапивши до організму, більше його не залишать – частина з них буде «квартирувати» у неактивному стані. Якщо ІС працює справно, вона тримає вірус «під контролем», не даючи йому вирватися назовні, але варто ІС «відволіктися», цей вірус може активізуватися. Його суттєва відмінність від своїх побратимів-лиходіїв полягає в тому, що ЦМВ не відрізняється особливою вибірковістю – він готовий вражати всі органи та системи.
Важливо звертати увагу на стан ШКТ і печінки.
По-перше, від того, наскільки правильно працюють печінка і підшлункова залоза, залежить успіх розщеплення всього, що з’їдається, та засвоєння будь-яких «корисностей» організмом. Якщо процес розщеплення «дає збої», організм починає сприймати «недорозщеплені» продукти як алергени. Така їжа буде подразнювати кишечник і призводити до запальних процесів.
Дуже важливо оцінити стан печінки, тому що саме там проходить процес детоксикації. І від того, наскільки успішно відбувається процес, буде залежати самопочуття організму і те, наскільки менше провокувальних агентів потрапляє у кров.
І лише тоді, коли «прибираються» навантаження з органів і систем, проводиться детоксикація організму, минає напруження імунної системи, внаслідок чого «минає» і алергізація.

Погляд зсередини
Звичайно ж наше діагностування також дає можливість пройти тест на алергопроби (групи алергенів), це триває 30 хвилин і не потребує жодних втручань в організм. Але основна його перевага полягає в тому, що подібний метод діагностування дає можливість у режимі реального часу «заглянути», наприклад, у головний мозок, судини, гайморові пазухи, глотковий мигдалик та аденоїди, шлунково-кишковий тракт, побачити наявні навантаження, визначити, які саме процеси відбуваються (імунні, аутоімунні, алергічні) в організмі, що запускає ці процеси, а також оцінити стан імунної системи в конкретній області (у легенях, печінці, слизових кишківника). І лише шляхом виявлення наявних в організмі навантажень і «пов’язування» їх з алергічними процесами (побудова «ланцюжків залежності» – це як розмотування клубка ниток) можливо дістатися до першоджерела наявних в організмі проблем.

Де і що шукати – від теорії до практики:
Завдання наведених нижче випадків із нашої клінічної практики – наочно показати, яким чином, встановлюючи ланцюжки зв’язків і залежностей в організмі, необхідно діставатися до суті проблем.

Хлопчик М., 7 років, м. Київ. Мама звернулася до нас зі скаргами на сезонну алергію (риніт) на полин, що раптово виникла в 6 років та була підтверджена результатами алергопроб. До моменту звернення у клініку дитині вже була проведена алергенспецифічна імунотерапія (навмисне введення алергену в організм невеликими дозами, яка повинна поступово «привчати» організм до алергену), що не дала результату.
У процесі комплексного діагностування організму за допомогою частотного резонансу були виявлені: грибкове навантаження + паразитарне обтяження в кишківнику і носоглотці (філярія) + бактеріальні навантаження в кишківнику, в бронхах виявлена Клебсієла (К. pneumoniae).
Виявилося, що дитина в 5-річному віці перехворіла на пневмонію, пройшла курс потужного антибактеріального лікування, внаслідок якого виник дисбіоз у кишечнику і залишився там як хроніка. На цьому сприятливому підґрунті там розмножилися грибки, далися взнаки і паразити – все це призвело до напруження ІС і створення стійкого алергічного фону.

У подібних випадках організм доречно порівняти з повною склянкою води: алерген, що потрапив до організму, відіграє роль останньої краплі, яка змушує цю воду вилитися зі склянки.
І лише шляхом поступового зняття навантажень протягом декількох курсів лікування нам вдалося досягти спочатку полегшення, а потім повного припинення алергічних реакцій.

Пацієнтка К., 45 років, м. Київ, звернулася до нас зі скаргами на хронічний гайморит з алергічним компонентом, супутніми набряками обличчя, неможливістю спати ночами, який турбував її протягом 7 років. Вона неодноразово проходила курси лікування за кордоном (Швейцарія, Німеччина), які не дали результату. Причина виявилося простою – в результаті діагностування була виявлена філярія, яка і була пусковим механізмом для виникнення алергії. Після проходження антипаразитарного курсу лікування проблема з гайморитом зникла.

Пацієнт П., 65 років, м. Житомир, звернувся до клініки зі скаргами на алергічну кропив’янку. 4 роки тому йому був поставлений діагноз жировий гепатоз, метаболічний синдром, що досить помітно навантажували організм. Механізмом запуску алергічної реакції стала філярія – саме вона була останньою краплею.

Причиною звернення мами дитини Д., 8 років, м. Київ, став набряк Квінке, що раптово розвинувся у дитини на прогулянці (липень місяць), який почався з почервоніння сітківки очей і закінчився приїздом швидкої допомоги та крапельницями. Після здавання всіх аналізів причину набряку з’ясувати не вдалося, що і стало причиною звернення до клініки. В результаті діагностування у дитини був виявлений вірус Епштейна-Барр у хронічній формі, на нього «наклався» філяріоз (часті прогулянки на свіжому повітрі влітку не обходяться без комариних укусів), а пилок берези, що потрапив з рук в очі, спричинив важкий ступінь алергічної реакції. Після проведення кількох курсів противірусної та протипаразитарної терапії набряків у дитини більше не спостерігалося.

Отже, давайте направляти свої зусилля у правильне русло. І якщо ІС відчуває постійні перевантаження та «втомлюється», давайте шукати причини цих навантажень і позбавлятися їх. Звичайно, це триватиме не один день, проте дасть змогу позбутися проблеми та якісно поліпшити рівень Вашого життя.