Спіруліна (Spirulina) вважається одним із найбільш поживних продуктів на планеті та цінується за її комплексний позитивний вплив на здоров’я. Вона багата на легкозасвоюваний білок, вітаміни, мінерали та антиоксиданти. Основні корисні властивості сухого екстракту спіруліни для організму, підтверджені дослідженнями:
– потужний антиоксидантний захист: містить унікальний пігмент фікоціанін, який бореться з вільними радикалами, захищаючи клітини від пошкоджень і зменшуючи запалення;
– імуномодуляція: стимулює вироблення антитіл і клітин імунної системи, допомагаючи організму ефективніше протистояти вірусам та інфекціям;
– профілактика серцево-судинних захворювань: сприяє зниженню рівня “поганого” холестерину та тригліцеридів у крові, а також допомагає нормалізувати артеріальний тиск;
– підтримка травлення та детоксикація: діє як пребіотик, сприяючи росту корисної мікрофлори кишечника. Крім того, спіруліна допомагає виводити з організму токсини та солі важких металів;
– енергія та витривалість: багатий склад спіруліни допомагає підвищити фізичну витривалість, швидше відновлювати сили після навантажень та боротися з хронічною втомою;
– допомога при алергії: зменшує прояви алергічного риніту, такі як чхання, свербіж та закладеність носа;
– контроль цукру в крові: дослідження показують, що спіруліна може бути корисною для людей з діабетом 2 типу, допомагаючи знижувати рівень цукру в крові.

Протипоказання:
– аутоімунні захворювання (вовчак, ревматоїдний артрит, розсіяний склероз) – спіруліна може стимулювати імунітет, що посилить симптоми цих хвороб,
– серйозні захворювання нирок.

Одним з найбільш значущих лікарських застосувань спіруліни є її роль у підтримці імунної системи. Дослідження показали, що регулярне споживання спіруліни може підвищити як вроджений, так і адаптивний імунітет, підвищуючи активність NK-клітин, макрофагів і Т-клітин. Цей імуностимулюючий ефект робить спіруліну цінною для профілактики інфекцій та покращення імунної відповіді у людей з ослабленим імунітетом.

Механізм імуномодулюючого ефекту спіруліни 

Механізм антиоксидантного та протизапального ефектів спіруліни 

Рівні GSH/GSSG – це головний показник окислювального стресу в клітині. Це співвідношення між двома формами головного антиоксиданту організму — глутатіону:
– GSH (Reduced Glutathione) — відновлений (активний) глутатіон. Він «ловить» вільні радикали та нейтралізує їх;
– GSSG (Glutathione Disulfide) — окиснений (використаний) глутатіон. Це форма, яка утворилася після того, як GSH виконав свою захисну роботу. 

Механізм метаболічного ефекту спіруліни

АМРК – AMP-активована протеїнкіназа – центральний енергетичний сенсор клітини. Спіруліна підвищує фосфорилювання AMPK, що запускає каскад метаболічних змін (схема). Активація AMPK також призводить до зниження рівня глюкози та покращення глутатіонового статусу, що важливо для захисту β-клітин підшлункової залози від оксидативного стресу.
Шлях PGC-1α/Tfam/mtDNA – це головний регуляторний каскад мітохондріального біогенезу, де PGC-1α – Peroxisome proliferator-activated receptor gamma coactivator 1-alpha – головний білок-регулятор обміну речовин у клітині, TFAM – мітохондріальний транскрипційний фактор А, mtDNA – мітохондріальна ДНК. Спіруліна активує сигнальний шлях PGC-1α/Tfam/mtDNA, що є унікальним механізмом, який робить її ефекти подібними до метформіну:
– збільшення кількість мітохондрій в гепатоцитах,
– посилення окисного метаболізму жирних кислот,
– зменшення ектопічного накопичення ліпідів у печінці.
PPARα – Peroxisome Proliferator-Activated Receptor alpha — це ядерний рецептор, який працює як головний перемикач спалювання жирів в організмі (відповідає за спалювання жиру).
PPARγ – Peroxisome Proliferator-Activated Receptor gamma — ядерний рецептор, який є головним регулятором утворення та накопичення жиру, а також чутливості до інсуліну (відповідає за зберігання та правильний розподіл жиру в організмі).
SREBP-1c – Sterol Regulatory Element-Binding Protein 1c — це основний білок-регулятор синтезу жирних кислот та тригліцеридів у клітині – відповідає за регуляцію ліпогенезу.
AGEs – Advanced Glycation End-products – кінцеві продукти глікації, токсичні сполуки, що утворюються при неферментативному приєднанні глюкози до білків. Вони відіграють ключову роль у розвитку інсулінорезистентності та ожиріння. Спіруліна запобігає накопиченню AGEs у печінці, знижує експресію їх рецептора, відновлює активність ферменту, що детоксикує AGEs. 

Спіруліна демонструє значний гіполіпідемічний ефект:
– тригліцериди (TG) – ↓ зниження,
– загальний холестерин (TC) – ↓ зниження,
– LDL-холестерин (ліпопротеїни низької щільності) – ↓ зниження,
– HDL-холестерин (ліпопротеїни високої щільності) – ↑ підвищення.

Спіруліна також позитивно впливає на склад кишкової мікробіоти:
– стимулює ріст корисних бактерій — Lactobacillus та Bifidobacterium,
– пригнічує ріст патогенних бактерій,
– збільшує продукцію коротколанцюгових жирних кислот (SCFAs) — ацетату, бутирату та пропіонату.
Коротколанцюгові жирні кислоти відіграють важливу роль у підтримці цілісності кишкового бар’єру, зменшенні системного запалення та покращенні метаболічного здоров’я.

Механізм противірусного ефекту спіруліни 

 

Клінічна ефективність: Мета-аналізи та клінічні дослідження підтверджують зниження вірусного навантаження (великий ефект для ВІЛ/HCV) та підвищення CD4+ клітин у пацієнтів з вірусними інфекціями. 

Механізм дії спіруліни при алергічному риніті базується на комплексній модуляції імунної відповіді, зміщенні балансу від алергічного (Th2) до нормального (Th1) фенотипу та прямому пригніченні ключових медіаторів алергії.

цАМФ – (циклічний аденозинмоно-фосфат) у тучних клітинах (мастоцитах) виконує роль головного «гальма» алергічної реакції. Його основна функція в цих клітинах — стабілізація мембрани та запобігання дегрануляції (викиду гістаміну та інших медіаторів запалення), що є ключовим механізмом для пригнічення негайної алергічної реакції.

Клінічні докази ефективності. Порівняння з антигістамінним препаратом цетиризин. Рандомізоване клінічне дослідження (n=53) порівняло ефективність спіруліни (2 г/день) та цетиризину (10 мг/день) протягом 2 місяців. 

Nourollahian M, Rasoulian B, Gafari A, Anoushiravani M, Jabari F, Bakhshaee M. Clinical comparison of the efficacy of spirulina platensis and cetirizine for treatment of allergic rhinitis. Acta Otorhinolaryngol Ital. 2020 Jun;40(3):224-229. doi: 10.14639/0392-100X-N0139. PMID: 32773785; PMCID: PMC7416373 

Механізм дії спіруліни при бронхіальній астмі 

PhyCB є гомологом білівердину – попередника білірубіну, природного інгібітора NADPH-оксидази.
Nox1, Nox2, Nox4 – позначення різних ізоформ ферменту NADPH-оксидази, головна функція яких — навмисне генерування активних форм кисню (АФК). 

NADPH-оксидаза відіграє ключову роль у патогенезі астми на чотирьох рівнях:

VCAM-1 (Vascular Cell Adhesion Molecule-1) — це молекула адгезії судинного ендотелію-1 – це «білок-гачок», який з’являється на внутрішній стінці кровоносних судин (ендотелії), коли там виникає запалення.

Це дослідження показало, що у дітей з легкими та помірними стійкими астмами добавки зі спіруліною в дозі від 1,000 до 2,000 мг на день протягом трьох місяців були безпечними та пов’язані з покращенням симптомів астми, виміряними за підвищеними показниками тесту на контроль астми, зниженням показників індексу тяжкості композитної астми та покращенням FEV1 та PEFR.

Manzon-Reyes, L. V. L. A., & Gonzalez-Andaya, A. M. (2017). The Effects of Spirulina (Arthrospira Platensis) Dietary Supplement As An Adjunct Therapy For Children Aged 7–14 Years Old With Asthma: A Randomized – Double Blind Placebo Controlled Clinical Trial. Journal of Medicine, University of Santo Tomas, 1(1), 24–35. https://doi.org/10.35460/2546-1621.2017-0051

Хлорела (Сhlorella pyrenoidosa) — це прісноводна мікроводорість, яка в останні роки привертає значну увагу як перспективний фармакологічний агент. Вона діє як “нутрицевтик”, поєднуючи поживну цінність з терапевтичним потенціалом. Наукові дослідження демонструють, що її ефективність ґрунтується на здатності модулювати ключові молекулярні сигнальні шляхи, впливати на метаболізм та знижувати оксидативний стрес.

Сухий екстракт Chlorella pyrenoidosa, отриманий із застосуванням технології Cell Wall Disruption (CWD – руйнування клітинної стінки), є більш біодоступною та фармакологічно активною формою цієї мікроводорості. Руйнування міцної зовнішньої оболонки є ключовим етапом, що дозволяє вивільнити та зробити доступними для засвоєння біоактивні компоненти внутрішнього вмісту клітини.

Зверніть увагу: клітинна стінка самої хлорели складається з целюлози, геміцелюлози, білків та спорополеніну, але після руйнування стінки активними стають саме внутрішньоклітинні компоненти.

Основні біологічно активні речовини Chlorella pyrenoidosa, отримана методом CWD:

• полісахариди (CPP-3a, CWSP) – ключові імуномодулятори,

• пігменти – антиоксидантний захист,

• фолати (B9) – зниження кардіоваскулярного ризику.

Основні фармакологічні ефекти:

• імуномодулюючий: підвищує активність макрофагів, Т-лімфоцитів та NK-клітин;

• кардіопротекторний: знижує рівень гомоцистеїну (фактор ризику атеросклерозу);

• антиоксидантний: захищає клітини від окислювального стресу;

• протипухлинний потенціал (досліджується): виявляє цитотоксичність щодо деяких ліній ракових клітин.

Механізм імуномодулюючої дії хлорели

CD86 — це поверхневий білок (глікопротеїн) на антигенпрезентуючих клітинах (АПК), таких як дендритні клітини, макрофаги та В-лімфоцити. Він діє як критичнийко-стимулюючий сигнал, взаємодіючи з рецептором CD28 на Т-клітинах, що необхідно для їхньої активації, проліферації та вироблення інтерлейкіну-2. Для активації T-лімфоцита недостатньо просто розпізнати чужорідний антиген. Йому потрібен «підтверджувальний» сигнал. CD86 якраз і є цим сигналом.

Механізм кардіопротекторної дії хлорели 

Метилентетрагідрофолатредуктаза (MTHFR) – це ключовий фермент, який перетворює фолієву кислоту (вітамін B9) на її активну форму — L-метилфолат.

Кардіопротекція досягається через два незалежних шляхи — зниження гомоцистеїну та покращення ліпідного профілю:

• фолат-залежний ефект – зниження гомоцистеїну особливо важливе для носіїв мутації MTHFR C677T, які мають підвищений ризик серцево-судинних захворювань.

• AMPK-опосередкований ефект – зниження ліпідів відбувається через активацію AMPK — ключового енергетичного сенсора клітини, що веде до пригнічення синтезу холестерину та жирних кислот.

Механізм антиоксидантної дії хлорели 

Хлорела зі зруйнованою стінкою діє як ентеросорбент та як внутрішньоклітинний детоксикатор. Руйнування клітинної стінки не лише зберігає сорбційну здатність (активні групи стінки залишаються), але й відкриває доступ до фітохелатинів та антиоксидантних ферментів всередині клітини.

Список літератури: 

• FENG Hui-ru, JI Rong, LI Yan-jun. Study on immunoregulation of chlorella pyrenoidos with disintegrated cell wall on mice[J]. Chinese Journal of Public Health, 2008, 24(7): 836-837. DOI: 10.11847/zgggws2008-24-07-36

• Northcote, D.H.; Goulding, K.J.; Horne, R.W. The chemical composition and structure of the cell wall of Chlorella pyrenoidosa. Biochemical Journal 70(3): 391-397, 1958. ISSN/ISBN: 0264-6021

• Qiming Wu and Yuchen Ma and Lanxin Zhang and Jing Han and Yilin Lei and Yi Le and Caoxing Huang and Juntao Kan and Caili Fu. Extraction, functionality, and applications of Chlorella pyrenoidosa protein/peptide. Current Research in Food Science, V.7, 2023. https://api.semanticscholar.org/CorpusID:264551296

• Kim, J.H., Kim, D.H., Jo, S. et al. Immunomodulatory functional foods and their molecular mechanisms. Exp Mol Med 54, 1–11 (2022). https://doi.org/10.1038/s12276-022-00724-0

• Hsu HY, Jeyashoke N, Yeh CH, Song YJ, Hua KF, Chao LK. Immunostimulatory bioactivity of algal polysaccharides from Chlorella pyrenoidosa activates macrophages via Toll-like receptor 4. J Agric Food Chem. 2010 Jan 27;58(2):927-36. doi: 10.1021/jf902952z. PMID: 19916503

• Randall E. Merchant and Cynthia A. Andre. Dietary Supplementation with Chlorella pyrenoidosa Produces Positive Results in Patients with Cancer or Suffering From Certain Common Chronic Illnesses. 2001. https://api.semanticscholar.org/CorpusID:33182705

• Dong L, Mu L, Huang X. Exploring lipid remodeling and antioxidant responses in Chlorella pyrenoidosa exposed to streptomycin sulfate stress. Food Chem. 2025 Jun 30;478:143565. doi: 10.1016/j.foodchem.2025.143565. Epub 2025 Mar 5. PMID: 40086213

• Chen, J., Gong, S., Wan, X., Gao, X., Wang, C., Zeng, F., Zhao, C., Liu, B., & Huang, Y. (2020, December 11). Hypolipidemic properties of Chlorella pyrenoidosa organic acids via AMPK/HMGCR/SREBP‐1c pathway in vivo. Food Science & Nutrition, 9(1), 459-468. https://doi.org/10.1002/fsn3.2014

• Wulandari DA, Sidhartha E, Setyaningsih I, Marbun JM, Syafruddin D, Asih PBS. Evaluation of antiplasmodial properties of a cyanobacterium, Spirulina platensis and its mechanism of action. Nat Prod Res. 2018 Sep;32(17):2067-2070. doi: 10.1080/14786419.2017.1360880. Epub 2017 Aug 2. PMID: 28768428

• Subbu Kesavaraja Vasudevan, Suresh Seetharam, Margaret H Dohnalek, Elizabeth J Cartwright. Spirulina: A daily support to our immune system. International Journal of Noncommunicable Diseases, Vol. 6, no. 5, pp. 47 – 54. https://doi.org/10.4103/2468-8827.330650

• Montalvo GEB, Vandenberghe LPS, Soccol VT, Carvalho JC, Soccol CR. The Antihypertensive, Antimicrobial and Anticancer Peptides from Arthrospira with Therapeutic Potential: A Mini Review. Curr Mol Med. 2020;20(8):593-606. doi: 10.2174/1566524020666200319113006. PMID: 32189592

• Sanjana Sabat, Shuvasree Bej, Surendra Swain, Ajit Kumar Bishoyi, Chita Ranjan Sahoo, Goutam Sabat, Rabindra Nath Padhy. Phycochemistry and pharmacological significance of filamentous cyanobacterium Spirulina sp. Bioresources and Bioprocessing, 2025, 12(1): 27 DOI:10.1186/s40643-025-00861-0

• Nourollahian M, Rasoulian B, Gafari A, Anoushiravani M, Jabari F, Bakhshaee M. Clinical comparison of the efficacy of spirulina platensis and cetirizine for treatment of allergic rhinitis. Acta Otorhinolaryngol Ital. 2020 Jun;40(3):224-229. doi: 10.14639/0392-100X-N0139. PMID: 32773785; PMCID: PMC7416373

• Manzon-Reyes, L. V. L. A., & Gonzalez-Andaya, A. M. (2017). The Effects of Spirulina (Arthrospira Platensis) Dietary Supplement As An Adjunct Therapy For Children Aged 7–14 Years Old With Asthma: A Randomized – Double Blind Placebo Controlled Clinical Trial. Journal of Medicine, University of Santo Tomas, 1(1), 24–35. https://doi.org/10.35460/2546-1621.2017-0051

• Ravi K. Mittal, Gaurav Krishna, Vikram Sharma, Priyank Purohit and Raghav Mishra. Spirulina Unveiled: A Comprehensive Review on Biotechnological Innovations, Nutritional Proficiency, and Clinical Implications. Current Pharmaceutical Biotechnology, Volume 26, Issue 10, Aug 2025, p. 1441 – 1458. https://doi.org/10.2174/0113892010304524240514023735

• Fanqi Guan, Guixia Fu, Yonghong Ma, Liushaoqiu Zhou, Guanyu Li, Chengxin Sun, Tao Zhang. Spirulina polysaccharide-based prebiotic foods preparations-a promising approach for modulating gut microbiota and improving health. Journal of Functional Foods, Volume 116, 2024. ISSN 1756-4646. https://doi.org/10.1016/j.jff.2024.106158

• Neyrinck AM, Taminiau B, Walgrave H, Daube G, Cani PD, Bindels LB, Delzenne NM. Spirulina Protects against Hepatic Inflammation in Aging: An Effect Related to the Modulation of the Gut Microbiota? Nutrients. 2017 Jun 20;9(6):633. doi: 10.3390/nu9060633. PMID: 28632181; PMCID: PMC5490612

• Zedan A, El-Moslemany AM, Bahnasy RM, Eldamaty HSE, Ibraheim SS, Alotaibi BS, Abdelmegeid M, Shukry M, Elolimy AA. Modulatory role of Spirulina platensis in oxidative stress, apoptosis, and gene expression in a rat model of dexamethasone-induced hepatotoxicity. Front Pharmacol. 2025 Aug 18;16:1610793. doi: 10.3389/fphar.2025.1610793. PMID: 40900828; PMCID: PMC12399871

• Mark F McCarty, James J DiNicolantonio, Aaron Lerner. Review – Nutraceuticals Can Target Asthmatic Bronchoconstriction: NADPH Oxidase-Dependent Oxidative Stress, RhoA and Calcium Dynamics. Journal of Asthma and Allergy, 2021, V.14, P.685–701. https://www.dovepress.com/article/download/65860

• Cemal Cingi, Meltem Conk-Dalay, Hamdi Cakli, Cengiz Bal. The effects of spirulina on allergic rhinitis. European Archives of Oto-rhino-laryngology. 2008, October.

• Pratiksha Jadaun, Chandrabhan Seniya, Sudhir Kumar Pal, Sanjit Kumar, Pramod Kumar, Vijay Nema, Smita S Kulkarni, Anupam Mukherjee. Elucidation of Antiviral and Antioxidant Potential of C-Phycocyanin against HIV-1 Infection through In Silico and In Vitro Approaches. 2022, Antioxidants, № 10, p. 1942. DOI 10.3390/antiox11101942

• Raj T. Kiran, Ranjithkumar Rajamani, Kanthesh B. M., Gopenath, T.S. C-phycocyanin of spirulina plantesis inhibits nsp12 required for replication of sars-COV-2: A novel finding in-silico. International Journal of Pharmaceutical Sciences and Research, V 11, P.4271-4278, 2020

• Mohamed A. El-Sakhawy, Mohammad Zahidul Iqbal, Gamal A. Gabr, Abdullah A. Alqasem, Abeer Ali El-Sherbiny Ateya, Fatma A. Ahmed, Samah A. El-Hashash, Heba S. Ibrahim, Usama M. Abu El-Ghiet. The mechanism of action of Spirulina as antidiabetic: a narrative review. Tue, 19 Sep 2023 in Italian Journal of Medicine. DOI: 10.4081/itjm.2023.1639

• Oriquat GA, Ali MA, Mahmoud SA, Eid RMHM, Hassan R, Kamel MA. Improving hepatic mitochondrial biogenesis as a postulated mechanism for the antidiabetic effect of Spirulina platensis in comparison with metformin. Appl Physiol Nutr Metab. 2019 Apr;44(4):357-364. doi: 10.1139/apnm-2018-0354. Epub 2018 Sep 12. PMID: 30208279