Наукова рада

Борис Борисович ІВНЕВ

Борис Борисович Івнєв – доктор медичних наук, професор, лікар-психотерапевт вищої категорії, лауреат премії АМН України за дослідження хвороби Альцгеймера.

Професор Борис Івнєв – член Європейського товариства нейронаук, Міжнародної асоціації хвороби Альцгеймера, Українського фізіологічного товариства, член Президії Асоціації психіатрів і психоаналітиків України, член Європейського товариства гіпнозу в медицині (European Society of Hypnosis – ESH), представник від України в ESH, член міжнародного товариства гіпнозу (International Society of Hypnosis – ISH).

Автор 4-х наукових монографій, 205 наукових статей.

У 1987 році Борис Івнєв з відзнакою закінчив Донецький медичний інститут ім. М. Горького, пізніше проходив спеціалізацію в Харківському НДІ неврології і психіатрії ім. В.П. Протопопова.

З 2001 року – доктор медичних наук. Дисертація присвячена нейрональних механізмів розвитку хвороби Альцгеймера. У 2006 році Борису Івнєву присвоєно вчене звання професора.

Працював деканом медичного факультету №1, першим проректором Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, професором кафедри фізіології НМУ ім. А.А. Богомольця. В даний час виконує обов’язки ректора Київського медичного університету.

Артур Федорович ЛІХАНОВ

Ліханов Артур Федорович – старший науковий співробітник Інституту еволюційної екології НАН України, кандидат біологічних наук, доцент, член Міжнародної асоціації високоефективної тонкошарової хроматографії (The International Association for the Advancement of High Performance Thin Layer Chromatography). У 2013 відзначений Почесним знаком Національної академії аграрних наук України.

Наукові інтереси пов’язані з морфо-фізіологією і біохімією лікарських рослин, синтезом і транспортом продуктів вторинного метаболізму, дослідженнями механізмів адаптації рослин до стресових умов, розробкою біопрепаратів медичного призначення.

Автор і співавтор понад 130 наукових публікацій, 3 монографій і 11 патентів.

Анатолій Федорович БУЛАТ

Анатолій Федорович Булат – видатний учений в області механіки гірських порід і механіки руйнування масивів гірських порід як середовищ з активним запасом внутрішньої енергії.

Академік Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор, член Президії НАН України, академік-секретар Відділення механіки НАН України, голова Придніпровського наукового центру, директор Інституту геотехнічної механіки ім. Н. С. Полякова, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії ім. О. М. Динника, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки.

Українському вченому належить понад 600 наукових праць, в числі яких – двa наукових відкриття, 25 монографій і понад 160 винаходів.

За значний особистий внесок у зміцнення наукових основ гірничої справи А. Ф. Булату Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Він нагороджений Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, знаками «Шахтарська слава» трьох ступенів та «Шахтарська доблесть» трьох ступенів, медалями «Керівник ХХІ століття», Кембриджського Міжнародного біографічного центру «Видатний учений світу – 2007», дипломом «Кращий науковець Придніпров’я».

Володимир Сергійович ЛИСЕНКО

Володимир Сергійович Лисенко – доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є.Лашкарьова НАН України. Заслужений діяч науки і техніки України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії імені С. О. Лебедєва.Член-кореспондент НАН України.

Професор Лисенко – автор і співавтор 250 публікацій, в тому числі 3 монографій. Займався викладацькою діяльністю, підготував 2 докторів та 15 кандидатів наук.

Основні напрямки діяльності видатного вченого: відкриття і з’ясування впливу поперечних електростатичних полів на фундаментальні електрофізичні характеристики високотемпературних надпровідних керамік, дослідження ролі нанорозмірених перехідних прошарків на межах поділу багатофазних структур і формування електронних спектрів станів. Їм були вивчені фізичні явища низькотемпературних дефектів і активних домішок в імплантованих багатофазних структурах.

Володимир Лисенко – один із засновників Державного інноваційного фонду України, який очолював у 90-х роках. У Держфонді, під його керівництвом, була створена всеукраїнська корпоративна інформаційно-аналітична мережа на базі розробок вітчизняних вчених, яка не має аналогів в Україні.

Член наукової ради з приладобудування НАН України, член консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України, член експертної ради з інформатики Державних премій України, член комітету постійної міжнародної європейської конференції з низькотемпературної електроніці.

Вчений активно бере участь у міжнародних програмах з науковими центрами України, Росії, Німеччини, Бельгії, Іспанії, Швеції.

Валентин Анатолійович ТЕРТИХ

Валентин Анатолійович Тертих – доктор хімічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Завідувач відділом хемосорбції і гібридних матеріалів Інституту хімії поверхні ім. А. А. Чуйка НАН України. Підготував 29 кандидатів хімічних наук.

Автор понад 450 наукових публікацій, 86 винаходів і патентів.

Професор Валентин Тертих – фахівець у галузі фізичної хімії поверхневих явищ. Його наукові праці присвячені дослідженню кінетики, реакційної здатності та механізму хімічних реакцій за участю центрів поверхні, розробці методів іммобілізації активних сполук на неорганічних матрицях, здійсненню спрямованих перетворень у поверхневому шарі дисперсних твердих тіл.

Валентин Анатолійович Тертих вперше встановив основні закономірності протікання реакцій за участю центрів поверхні кремнезему, виявив і дослідив хемосорбційні процеси, що супроводжуються перебудовою поверхневих сполук, розвинув та експериментально обґрунтував оригінальні уявлення про вплив електроно – і протонодонорів на швидкість хемосорбції, розробив методи іммобілізації активних сполук. На основі запропонованих Валентином Анатолійовичем підходів створені специфічні адсорбенти, перспективні носії для різних видів хроматографічного розділення, високоефективні гетерогенні металокомплексні каталізатори, хемо – і біосенсори.

Наукові розробки Валентина Тертих впроваджені при створенні технології одержання нанодисперсних кремнеземів, які мають у щепленого модифицирующем шарі різні функціональні групи.

В. А. Тертих – автор книг “Хімічні реакції з участю поверхні кремнезему” (Київ, Наукова думка) і “Adsorption on New and Modified Inorganic Sorbents” (Amsterdam, Elsevier Science).

Професор Ст. А. Тертих був співкерівником наукового проекту американських і українських вчених, виступав з пленарними доповідями на конференціях по всьому світу, був обраний до складу Міжнародних комітетів наукових форумів Silica, Eurofillers, IVMTTC та інших. У 1998 р. він був визнаний переможцем Міжнародної науково-освітньої програми для науковців і викладачів, а в 2011 р. нагороджений медаллю НАН України “За професійні здобутки”.

Ігор Валентинович ПОДОЛЄВ

Ігор Валентинович Подолєв – Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор економічних наук, професор.

Голова Громадської Ради при Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, член Ради Торгово-промислової палати України. Дійсний член Американської академії міжнародного бізнесу, США.

Автор понад 140 наукових публікацій в Україні та за її межами з проблем економічної політики.

Професор Ігор Подолєв є головним радником “International Development Norway” (м. Тронхейм, Норвегія), ректором Міжнародної академії фінансів та інвестицій (м. Київ). Член Ради директорів Європейського банку реконструкції і розвитку, виконавчий директор ЄБРР від України, Румунії, Молдови, Грузії і Вірменії, заступник голови Бюджетно-адміністративного комітету, член Комітету з аудиту (м. Лондон, Великобританія).

На початку 90-х Ігор Валентинович був радником Президента України з питань фінансів і банківської політики, пізніше –Головою Комісії з розробки Концепції державної промислової політики України, входив в міжурядові комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва.

У 1997-2002 рр. Ігор Подолєв – Надзвичайний і Повноважний Посол України у Фінляндській Республіці (за сумісництвом Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Данія, Республіки Ісландія, Королівстві Норвегія та Королівстві Швеція) (м. Гельсінкі, Фінляндія).

Ігор Валентинович є Кавалером ордена «Полярна Зірка Першого класу» (Швеція, 1999) і нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня (Україна, 2002).

Євгенія Анатоліївна БУЛАТ

Євгенія Анатоліївна Булат – доктор юридичних наук, патентного повіреного, старший науковий співробітник Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України, засновник і директор ТОВ «Інститут інтелектуальної власності».

Автор понад 100 наукових праць, опублікованих як у нашій країні, так і за кордоном, переважна більшість яких присвячена питанням удосконалення правової охорони об’єктів інтелектуальної власності. У тому числі 6 монографій.

Євгенією Булат обґрунтовано доцільність впровадження державної реєстрації та правової охорони наукових відкриттів в Україні. Нею доведена необхідність забезпечення відповідного законодавчого регулювання наукових відкриттів в Україні, закріплення державного та авторського пріоритету на створені наукові відкриття, можливість створення належних умов для творчої праці авторів наукових відкриттів в Україні.

Євгенія Булат є співавтором проекту Закону України «Про охорону прав на наукові відкриття», брала участь у підготовці Модельного закону «Про охорону прав на наукові відкриття», прийнятого Міжпарламентською Асамблеєю країн-учасниць СНД, законотворчій роботі, пов’язаної з удосконаленням правової охорони об’єктів інтелектуальної власності в Україні.

Закінчила Національну академію внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство». Друга вища освіта за спеціальністю «Інтелектуальна власність» отримала в Університеті економіки та права «КРОК». У 2010 р. захистила кандидатську дисертацію та отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України.

Віктор Євгенович ДОСЕНКО

Віктор Євгенович Досенко – патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології інституту фізіології ім. Богомольця НАН України, професор, доктор медичних наук.

Спеціалізується на вивченні різних аспектів патофізіології, є фахівцем в галузі медичної генетики.

Автор понад 100 наукових статей, співавтор 7 монографій, підручника з патофізіології. Є членом редколегій “Фізіологічний журнал” і “Український біохімічний журнал”. Член спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій.

Володар: – Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 роки за цикл наукових статей “Кальцій – залежні клітинні механізми та їх роль в патологічних станах”; – премії НАН України ім. М.Д.Стражеска “За видатні наукові роботи в галузі лікування внутрішніх хвороб і кардіології”.

Андрій ВЛАДИМИРОВ

Андрій Владимиров – доктор біологічних наук Андрій Владимиров має тривалий успішний досвід досліджень в області прикладних і теоретичних біотехнологій та інформаційних технологій.

Він є старшим науковим консультантом люксембурзької компанії AIMediq, що виробляє РеОкси – це новий терапевтичний прилад для проведення інтервального гіпоксично-гипероксической терапії під контролем біологічно зворотного зв’язку.

Геніальний молодий вчений, громадянин Великобританії, став науковим консультантом TeslaSuit – стартапу, розробляє повний гаптический костюм для емуляції тактильних відчуттів у середовищах віртуальної реальності, і працює над створенням нейроинтерфейса для TeslaSuit, що дозволяє здійснювати нейронну зворотний зв’язок і высокоизбирательную нейростимуляцию.

Доктор Владимиров є співавтором збірника “Передбачаючи 2025-ий: керівництво до майбутніх радикальних змін незалежно від нашої готовності до них” (написав главу “Перспективи доступною нейростимуляції”). Він також написав “Виникнення нейросоциальных мереж” для збірки “Майбутнє бізнесу” і провів безліч відкритих лекцій та презентацій на тему вдосконалення когнітивних функцій, використовуючи фізичну нейростимуляцию і фармакологічні засоби. На його рахунку конференції Футуристів Лондона, Технології Майбутнього, BT Unconference, Дефкон, Науковий Фестиваль Единбурга, Медика, Міжнародну Конференцію з Нейрореабілітації в Україні, і інші, і виступав на дану тематику на Радіо BBC 4, Sky TV, і CNN.

Разом з однодумцями Андрій Владимиров організував і підтримує групу “Хакери Мозку” London Hackspace (створили найдешевший нейро-комп’ютерний інтерфейс в світі).

Наукову діяльність Владимиров почав ще в роки навчання в Одеському Медичному Інституті ім. Пирогова, де був президентом студентського наукового товариства і брав участь у дослідницьких проектах у Фізико-Хімічному інституті ім. Богатського і НДІ Вірусології та Епідеміології ім. Мечникова, працюючи з групами, які створили Аміксин і Пікамілон.

У 1995 році Андрій Владимиров вступив в Королівський Коледж Лондонського Університету, закінчивши його з відзнакою у 1999-му році за спеціальністю “Фармакологія та Токсикологія”, і в процесі навчання пройшовши річну практику в Новартіс AG (Базель, Швейцарія). У 2004 році він захистив докторську дисертацію на тему “Глутаматергическая трансмісія і токсичність збудження” в Бристольському Університеті. У той же рік Андрій став партнером у стартапі з інформаційної безпеки “Arhont Information Security”, продовжуючи приватну роботу над методами дослідження по вдосконаленню когнітивних функцій.

Як консультант з інформаційної безпеки, доктор Владимиров був співавтором чотирьох книг – “Вай-фу. Секрети бездротового злому”, “Секрети Хакерів: взлом мереж Циска”, “Повне керівництво з мережевої безпеки” і “Оцінюємо інформаційну безпеку: стратегія, тактика, логіка і структура”, які вийшли на п’яти мовах.

Олександра Володимирівна КОВАЛЬОВА

Олександра Володимирівна Ковальова – член Асоціації превентивної та антиейджинг медицини, співавтор патенту «Метод стимуляції ембріонального розвитку птахів».

Загальна кількість публікацій налічує 74, включаючи співавторство в навчально-методичному посібнику «Біохімія спорту», рекомендованому МОН України, і 21 стаття в професійних рецензованих журналах. На рахунку молодий наукового – 14 міжнародних науково-практичних конференції (6 з яких за кордоном), 5 конгресів, симпозіуми та міжнародні форуми.

У 2006 р Олександра Ковальова з відзнакою закінчила Запорізький національний університет (спеціальність «Біохімія та імунологія»), а в 2015 році захистила кандидатську дисертацію в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка і стала кандидатом біологічних наук (спеціальність «Фізіологія людини і тварин»).

Зоя Олександрівна Серебровська

Зоя Олександрівна Серебровська

Наукові ступені:

Ступінь магістра (Фізіологія людини та тварин): 1990, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна.

Кандидат біологічних наук 2000 р., Інститут фізіології імені Богомольця НАНУ, Київ, Україна.

Dottorato di Ricerca in Bioetica (кандидат наук, біоетика): 2008 р., Католицький Університет Святого Серця, Інститут біоетики, Рим, Італія.

Актуальна посада:

Інститут фізіології ім. Богомольця НАНУ, відділ загальної та молекулярної патофізіології, старший науковий співробітник.

 

Посади в минулому:

1990-1992 рр. Національний медичний університет імені Богомольця, кафедра імунології, молодший науковий співробітник;

1992-1995 рр. Інститут фізіології імені Богомольця НАН, відділ підводної фізіології, молодший науковий співробітник;

1995-1996 рр. Old Dominion University, штат Вірджинія, США, проект «Оцінка морфології та функції сперматозоїдів людини після Чорнобильської катастрофи в Україні», науковий співробітник;

1997-2002, 2012-2013 рр. Національний медичний університет імені Богомольця, кафедра фізіології, асистент;

2004-2008 рр. Католицький університет Святого Серця, Інститут біоетики, Рим, Італія, аспірант;

2009-2018 рр. Інститут фізіології ім. Богомольця НАН, відділ досліджень гіпоксичних станів, науковий співробітник.

Досвід організації наукових досліджень:

Проєкт «Протизапальна та антиоксидантна дія наночастинок діоксиду церію, іммобілізованих на поверхні наночастинок діоксиду кремнію при експериментальній пневмонії щурів» 2016-2017 рр.

Проект «Вплив періодичної гіпоксії-гіпероксії на когнітивні функції та циркулюючі біомаркери хвороби Альцгеймера у пацієнтів з легкими когнітивними порушеннями» 2018-2020 рр.

Проєкт «Гіпоксія, HIF-1α та COVID-19: від патогенних факторів до потенційних терапевтичних цілей», 2020 р. Теоретична робота.

Проєкт «Біорозподіл, елімінація та біологічні властивості наночасток діоксиду церію, іммобілізованих на поверхні наночастинок кремнезему». 2018-2020 рр.

Області досліджень: гіпоксія, інтервальна гіпоксія, HIF-1a, репродукція людини, нанонаука, хвороба Альцгеймера, атеросклероз, COVID-19.

Михайло Михайлович Кужко

Михайло Михайлович Кужко – доктор медичних наук , професор провидний науковий спивробітник ГУ Національного інституту фтізіатрії і пульмонології ім. Яновського НАМН України.

Свою діяльність в Київському НДІ туберкульозу, пульмонології і грудної хірургії ім. Ф. Р. Яновського розпочав у 1981 році на посаді ординатора, пройшовши шлях до завідуючого відділенням алергології та фтизіопульмонології. У 1987 захищена кандидатська дисертація на тему: « Клініко-функціональні та імунологічні критерії медичної реабілітації хворих хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою на стаціонарному етапі». З 1986 по 1995 рік брав активну участь у науково-дослідної діяльності Інституту. Результат – захист в 1996 році докторської дисертації на тему “Фенотипічні і генетичні предиктори бронхіальної астми”. У 1998 році обраний на посаду завідувача відділенням фтизіопульмонології.

Під керівництвом Михайла Михайловича написані докторські і кандидатські дисертації. У 2007 році йому присвоєно звання професора, він обраний академіком міжнародної кадрової академії.

М. М. Кужко є одним з розробників лікування туберкульозу легенів і неспецифічних захворювань з використанням нових методів парентерального та інгаляційного введення лікарських засобів.

За результатами наукових робіт опубліковано понад 360 наукових праць, видано 2 монографії та 6 підручників, отримано 5 патентів та 9 авторських свідоцтв на винахід.

М. М. Кужко є членом Вченої ради Інституту та членом спеціалізованої вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій при ДУ “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Р. Яновського Національної академії медичних наук України”. Михайло Михайлович входить до складу редколегії “Українського пульмонологічного журналу”, журналів “Астма та алергія”, “Інфузія і хіміотерапія” і “Практикуючий лікар”.

Gene Biziulevičienė

Gene Biziulevičienė

Професор, головний науковий співробітник Вільнюського університету Vilnius University Faculty of Medicine Institute Biomedical Science Farmacy Center.

Основний напрямок наукових досліджень – біомедицина: клітинна біоінженерія, гібридомна технологія, адаптація моноклональних антитіл та дослідження можливостей застосування. Властивості стовбурових клітин та дослідження міграції. Дослідження стовбурових клітин та біоактивних сполук рослинного походження з протизапальною дією.

Членкиня:

Докторської комісії Університету Вітаутаса Великого, – Центру досліджень природи, Центру інноваційної медицини, редколегії Глосарія термінів імунології та алергології, – Литовського товариства імунологів, – Литовській асоціації дослідників стовбурових клітин.

Автор:

– 4 патентів, – 88 дослідницьких статей, – 30 публікацій у виданнях, що входять до Інституту наукової інформації (ІСІ).

Найбільш популярні наукові статті: Gene Biziulevičienė. Stem Cells and Their Applications “A Look at the World of Microorganisms”, 2007. (Стовбурові клітини та їх застосування “Погляд на світ мікроорганізмів”), Gene Biziulevičienė. Stem Cells in Regenerative Medicine, Science and Technology, 2010. (Стовбурові клітини у регенеративній медицині, науці та технологіях).

Є лектором за програмою мікробіології та біотехнології у VU GMF курсів: Імуноаналіз, Інфекційна імунологія, – Імунорегенерація, – Біомедичні технології та імунотехнології.

Є автором/співавтором книг:

G.Mikalauskienė (Biziulevičienė) Practices in Immunology,1999, Vilnius

G.Mikalauskienė (Biziulevičienė) Production of Monoclonal Antibodies; Immunization in vitro, Methods of Immunology, 1997, Vilnius

G.Biziulevičienė (co-author) Book I “ Theoretical interdisciplinary courses of Lithuanian experts, 2008, Vilnius

Ingrida Pumputienė, Genė Biziulevičienė. Antibody Diversity and Practical Application, 2015, Vilnius

Марина Олександрівна Фоміна

Марина Олександрівна Фоміна – мікробіолог, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту мікробіології та вірусології ім. Заболотного НАН України.

Автор понад 100 наукових публікацій та одного міжнародного патенту, один із найбільш цитованих у світі українських мікробіологів. Найбільш відомі її роботи в галузі мікробної екології та геомікробіології. Сфера її наукових інтересів включає також мікробні біотехнології, біологію дріжджів та грибів, міжмікробні взаємодії, медичні аспекти мікробіології та дослідження мікробіома різноманітних екотопів, від середньовічних фресок до кишківника людини та тварин. Консультант Національного заповідника “Софія Київська” з питань мікробної біоушкодження фресок Софійського собору.

Інтегрована в міжнародне наукове співтовариство, з досвідом стажувань та проектів у Великій Британії, у тому числі спеціальної навчальної програми Proof of Concept для винахідників від компанії Scottish Enterprise за уряду Шотландії, спрямованої на комерціалізацію наукових винаходів (2008-2010). Була нагороджена за мікроскопічні дослідження Британським мікологічним Товариством у 2004 році у Ноттінгемі та Королівським мікроскопічним Товариством у 2006 році у Лондоні, Великобританія.

Рецензент міжнародних журналів: – Nature Communications (Springer Nature), – Applied Microbiology and Biotechnology (Springer), – Bioresource Technology, Fungal Biology, – Fungal Ecology, Pedobiologia (Elsevier).

Делегат Товариства мікробіологів України (ТМУ) у Федерації Європейських мікробіологічних товариств. З 2019 року – членкиня Наукового комітету Національної ради з розвитку науки та технологій України.

Facebook

Контакти

Київ:
вул. Лютеранська, 16

+38 (044) 585 31 17
+38 (073) 503 40 30
+38 (044) 377 57 65

вул. Мостицька, 9
+38 (044) 299 06 10
+38 (095) 041 34 24

вул. Васильківська, 18
+38 (095) 337 64 09

Дніпро
вул. Грушевського, 53

+38 (097) 670 43 37

Харків
пров. Конторський, 3

+380 (97) 018 65 08

Полтава
вул. Пилипа Орлика, 20/1

+38 (099) 369 27 70
+38 (0532) 60 82 78
+38 (067) 530 31 11

Чернігів
вул. Одинцова, 9

+38 (050) 313 13 78
+38 (067) 268 33 96