За даними скринингової ендоскопії гострі ерозії та виразки гастродуоденальної зони в абдомінальній хірургії супроводжують перебіг післяопераційного періоду у 80,0-90,0% пацієнтів [1, 2]. При цьому у 25,0% хворих перебіг гострої виразки ускладнюється кровотечею. При цьому консервативно не завжди вдається забезпечити остаточній гемостаз, що призводить до необхідності оперативного лікування майже у 10,0% пацієнтів на гостру кровоточиву виразку гастродуоденальної зони (ГКВГДЗ) [2, 3, 4]. Основна причина рецидиву кровотечі, за даними літератури, є прогресивне збільшення ішемії слизової оболонки в ділянці гострої виразки [5]. Але, вичерпного критерію ступеню ішемії слизової оболонки в практичній медицині на даний час немає. До того ж, арсенал медикаментозної терапії штучно обмежується незначною групою препаратів. А прогресування ішемії, гемодинамічних порушень, розвиток поліорганної недостатності призводить до небажаних результатів хірургічного лікування даного контингенту хворих із летальністю майже 30% від усіх випадків.

Тому метоюдослідження є визначення оптимальної  консервативної та оперативної тактики у хворих на ГКВГЗ з урахуванням ступеню ішемії слизової оболонки в ранньому післяопераційному періоді.

Матеріали та методи. Проспективно обстежено 59 пацієнтів, що оперувалися з приводу патології органів черевної порожнини у відділенні хірургії органів травлення інституту. Середній вік пацієнтів складав 48,3±1,3 років, при цьому у 40% пацієнтів він перевищував 60 років. В обстеженій групі хворих чоловіків було більше – 36 (61,0%) осіб. До операції у всіх хворих за даними ендоскопічного обстеження активна виразка в даній зоні не визначалася. З метою визначення ступеню ішемії слизової оболонки гастродуоденальної зони, проводили запис спектрограми світла, відбитого від слизової оболонки тіла, антрального відділу шлунка та дванадцятипалої кишки, з подальшою обробкою спектрограми за допомогою програмно-діагностичного комплексу «SPECTRON» [5,6,7]. Комплекс складався із джерела світла, дифракційного монохроматора, фотоелектронного помножувача, блоку живлення та комп’ютера. Управління параметрами розгортки монохроматора здійснювались автоматично при допомозі мікропроцесора та спеціальної програми. Розгортка спектра здійснювалась за 2 секунди із мінімальним шагом від 0,2-0,5 нм, у діапазоні 400-800 нм. Інтенсивність спектральної кривої на довжині хвилі

568 нм характеризувалась насиченістю тканин гемоглобіном, а на довжині 656 нм – оксигемоглобіном. Отримані результати порівнювалися з інтенсивністю спектра на довжині 568 нм – (0,562±0,0161) од, та 656 нм – (0,811±0,0213) од, що визначався у 11 умовно здорових осіб [5]. Всі пацієнти оперувалися у плановому порядку. Після операції проводили гастродуоденоскопії із визначення ступеня ішемії слизової оболонки.

В комплексну терапії передопераційного періоду включали препарати клініки: гастрофіл, гепатофіл та коніфіл по 15 крапель тричі на добу.

Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою кореляційного аналізу.

Результати дослідження. У залежності від характеристик інтенсивності спектра на визначених довжинах хвиль до оперативного лікування визначалися три ступеня ішемії слизової оболонки гастродуоденальної зони. Перший ступінь визначався при зменшенні інтенсивності до 25%, середній показник складав на довжині хвилі 568 нм – (0,411±0,029) од. і на довжині 656 нм – (0,623±0,031) од. Другий ступень у межах 25-50% при середньому значенні (0,219±0,027) од. та (0,572±0,026) од. на відповідних довжинах хвиль. Третій на 50-75% від визначеної норми із середніми значеннями 568 нм – (0,141±0,014) од. та 656 нм – (0,219±0,116) од. За показниками інтенсивності спектра на визначених довжинах різниця в залежності від об’єму традиційного оперативного прийому до виникнення ГКВГДЗ не визначалася (р>0,05). При цьому у всіх 9 (42,9% від загальної кількості хворих на ГКВГДЗ – 21 пацієнт) з першим ступенем ішемії остаточно зупинити кровотечу із застосуванням препаратів інституту вдалося консервативними заходами в середньому за (1,4±1,3) доби. З 8 (38,1%) пацієнтів на ГКВГДЗ з другим ступенем ішемії слизової лише в одному випадку визначався рецидив кровотечі, що призвело до необхідності оперативного втручання в об’ємі висічення виразки та дуоденопластики на третю добу. При застосуванні препаратів гастрофіл, коніфіл, гепатофіл ступень ішемії прогресивно зменшувався. Так при першому ступені повна нормалізація показників спектрограми визначалася на (2,5±1,9) доби, другому на (4,7±1,5) доби. Однак при третьому ступені достовірної нормалізації показників спектрограм не визначалося (р>0,05). При цьому в даній групі хворих у 4 (19,0%) пацієнтів консервативна терапія була низько ефективною і всі пацієнти були оперовані з метою зупинки кровотечі на тлі проведення інтенсивної гемостатичної та гемозамістної терапії. Однак, у 2 пацієнтів лікування, як консервативне, так і оперативне, не дало ефекту, що призвело до небажаного результату. Летальність при третьому ступені ішемії склала 50,0%. Поряд з цим, хворі з третім ступенем ішемії одужали, бо були оперовані в перші дві доби після діагностування ГКВГДЗ.

На підставі отриманих результатів дослідження ступень ішемії є достовірним прогностичним показником рецидиву кровотечі в наслідок гострої виразки. При визначенні третього ступеню ішемії слизової оболонки необхідно проводити оперативне втручання з метою зупинки кровотечі не пізніше перших двох діб.

Висновки:

1. Спектрофотометрія слизової оболонки гастродуоденальної зони дає змогу прогнозувати перебіг гострої кровоточивої післяопераційної виразки гастродуоденальної зони.
2. Перша та друга ступень ішемії слизової при ГКВГДЗ гарно корегуються засобами консервативної терапії з застосуванням рослинних препаратів інституту. Третя ступінь ішемії слизової оболонки (при показниках інтенсивності на довжині 568 нм – (0,14±0,01)  та 656 нм – (0,29±0,16)) є показанням проведення невідкладної операції з метою зупинки кровотечі у термін до двох діб.
3. Враховуючи перспективність напрямку необхідні подальші дослідження даного питання за умов збільшення чисельності досліджень та співставлення даних спектрограм з іншими параметрами, що характеризують ступінь ішемії слизової оболонки.

1. Midlenko V.I., Belonogov N.I., Smolkina A.V. Diagnostic and therapeutic treatment policy in ulcerous gastroduodenal bleedings // Khirurgiia. – 2005. – Vol.10. – P.64–67.
2. Диагностика, лечение и профилактика острых язв и эрозий органов пищеварительной системы / В.П. Хохоля, В.Ф.Саенко, Л.В.Радченко, А. Раухфус // Метод. рекомендации. – Киев. – 1982. – 10с.
3. Современные методы лечения язвенной болезни / В.Ф. Саенко, В.В. Грубник, Ю.В. Грубник, С.Г. Четвериков. –  К.: Здоровя, 2002. – 272с. 
4. Гапонюк В.В. Алгоритми невідкладної абдомінальної динамічної діагностики при гострих захворюваннях органів черевної порожнини // Шпитальна хірургія. – 2002. – №3. – C. 76–78.
5. Плетнев П.А. Функционально-морфологические сопоставления при ишемии тонкой кишки: Автореф. ….. к.мед.н. – Казань, 1990. – 24с.
6. Залевский В.И., Сулима В.В., Косинский А.В. К обоснованию применения спектрофотометрии для изучения функционально-морфологического состояния слизистой желудка // Гастроэнтерология. – 1997. – Вып.№27. – C. 50–52.
7. Василевский А.М., Коноплев Г.А.. Применение спектрофотометрии для анализа перитонеального диализа // Оптический журнал. – 2004. – Том.71, №3. – C.64.

ASPECTS OF DIAGNOSTICS AND TREATMENT IN PATIENTS WITH BLEEDING IN THE ACUTE ULCER GASTRODUODENAL ZONE

B. Shevchenko, A. Dorovskyh, A. Kosinskiy,

S. Ushchina, N. Prolom

SI «Institute of gastroenterology of Academy of

Medical Sciences of Ukraine» (Dnipropetrovsk)

The article presents the results of treatment of 59 patients with acute bleeding gastroduodenal ulcer which was developed after surgical treatment of digestive pathology. Using data of spectrograms of gastroduodenal mucosa there was evaluated the degree of ischemia which is prognostic criterion of unsatisfactory results of treatment. In the complex conservative therapy were effectively applied preparations of institute (gastrofil, gepatofil and kоnіfіl). The active surgical tactics showed the advantage comparing with active expectation by criterion of absence of lethal cases with the first tactics.