+38 (044) 585 31 17    +38 (073) 503 40 30 info@imc.com.ua

ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННОГО ПРЕПАРАТУ ГЕПАТОФІЛ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШЕЧНИКУ

 Хронічні неспецифічні запальні захворювання кишечнику (ХНЗК) залишаються однією з найбільш вагомих проблем гастроентерології. Невідома етіологія, відсутність чітких уявлень про патогенез обумовлюють труднощі в терапії цих захворювань. Перебіг неспецифічного виразкового коліту (НВК) та хвороби Крона (ХК) супроводжується змінами імунної відповіді, дисбалансом цитокінової регуляції, виснаженням системи антиоксидантного захисту, на фоні чого розвивається хронічна інтоксикація з метаболічними порушеннями. Це призводить до розвитку позакишкових проявів захворювань, в тому числі і з боку гепатобіліарної системи.

Вираженість уражень печінки та жовчних протоків у хворих на ХНЗК часто залежить від тяжкості перебігу основного захворювання. В ряді випадків такої залежності виявити не вдається. Патологія печінки може бути слідством побічної дії салазопрепаратів, глюкокортикоїдів, імунодепресантів [1, 2, 4]. Тому поряд з базовою протизапальною та імунокорегуючою терапією в лікувальні комплекси доцільно включати гепатопротектори [3]. Особливий інтерес в цьому напрямку представляє розроблений в Інституті гастроентерології АМН України препарат “Гепатофіл”, який є складною композицією настоїв і спиртових настоянок шести лікарських рослин, поєднаних у певному співвідношенні з окремими лікарськими речовинами, які доповнюють протизапальну дію рослинних засобів. Гепатофіл має широкий спектр фармакологічної дії, яка зумовлена біологічно активними речовинами рослин, що входять до його складу: алкалоїдами, глікозидами, ефірними оліями, флавоноїдами, макро- та мікроелементами, вітамінами. Препарат забезпечує багатопрофільну терапевтичну дію на різні патогенетичні ланки захворювань шлунково-кишкового тракту. Унікальний позитивний вплив на обмін речовин в печінці, що забезпечує поліпшення функції гепатоцитів, мікроциркуляцію і репаративні процеси в ній, висока імуномодулююча та протизапальна активність, гемостатичний ефект та відсутність токсичності визначили можливість використання цього препарату в комплексному лікуванні хворих на ХНЗК.

На підставі сказаного метою роботи було вивчити ефективність рослинного препарату “Гепатофіл” у складі комплексної терапії ХНЗК.

Для досягнення поставленої мети були використані такі методи: клінічне спостереження, ендоскопічні, морфологічні, імунологічні, біохімічні. Вивчення структурного та функціонального стану гепатобіліарної системи у досліджених хворих проводилось за стандартною методикою поліпозиційного ультразвукового сканування печінки, жовчного міхура, холедоху, великих судин, селезінки.

Під спостереженням знаходилось 27 хворих на ХНЗК (18 – на НВК та 9 – на ХК) у віці від 23 до 56 років. Лікувальний комплекс складався з дієти 4в за Певзнером, препаратів базисної групи (салазопірин або салофальк у дозі 2,0-3,0 г на добу, при тяжкому перебігу НВК та ХК – преднізолон 30-50 мг/добу з подальшим зниженням дози на 5-10 мг в тиждень), панкреоферментних препаратів, пробіотиків та гепатофілу по 3-5 крапель у 30-50 мл охолодженої кип’яченої води тричі на день за півгодини до їжі.

Стаціонарне лікування при НВК тривало від 25 до 30 ліжко-днів, при ХК – 21-28 л/днів.

При сонографічному дослідженні збільшення розмірів печінки спостерігалося у 11 (61,1%) хворих на НВК та у 5 (55,6%) – на ХК. В середньому печінка була збільшена за рахунок товщини і довжини правої частки – (138,32±2,25) мм і (111,61±3,25) мм проти (121,17±6,63) мм і (98,92±3,66) мм в осіб контрольної групи, яку склали здорові донори (р<0,05). Розміри лівої частки мали тенденцію до збільшення, однак відмінності показників були недостовірними. Ехогенність паренхіми печінки була підвищеною у 7 (25,9%) пацієнтів, у 1 (14,3%) з них спостерігалась виражена грубозерниста неоднорідність.

Дослідження жовчного міхура показало, що він був збільшеним у розмірах і його об’єм складав у середньому (31,20±4,62) мм, при тяжкому перебігу об’єм жовчного міхура був збільшений майже в 2 рази – (38,99±6,09) мм проти (20,10±2,09) мм у контролі. Стінки були потовщені та ущільнені в більшості хворих (96,3%), вміст – негомогенний за рахунок наявності жовчі підвищеної щільності і осаду (77,8 %), частіше ця ознака визначалася при тяжкому перебігу захворювання (91,2%). Функціональний стан жовчовивідної системи був змінений за рахунок зниження скорочувальної здатності жовчного міхура, що сприяло підвищенню літогенних властивостей жовчі і процесам каменеутворення.

Супутня патологія печінки у хворих на ХНЗК сприяє розвитку синдрому метаболічної інтоксикації, який пов’язаний з накопиченням в організмі різних токсичних речовин, продуктів порушеного метаболізму, що відносяться переважно до категорії молекул середньої маси (МСМ), тобто речовин з молекулярною масою від 300-500 до 5000 дальтон, які володіють високою токсичністю. До 75,0 % загального пула МСМ складають середньомолекулярні пептиди – фрагменти білкових молекул, які вміщують від 6-7 до 20-30 амінокислот. Ці сполуки утворюються в результаті розпаду білків в умовах патологічно порушеного обміну, мають високу токсичність і роблять головний внесок у розвиток метаболічної інтоксикації [5].

Наявність ендотоксемії встановлено у 62,9% хворих, на що вказувало підвищення вмісту МСМ до (648,64±46,34) мг/л у пацієнтів з НВК і до (533,59±43,87) мг/л – з ХК в порівнянні з контролем (450,00±18,60) мг/л, (р<0,05).

На фоні комплексного лікування із застосуванням препарату “Гепатофіл” у більшості хворих мала місце позитивна динаміка клінічного перебігу захворювання, яка проявлялася значним поліпшенням самопочуття, загального стану, зменшенням больового синдрому, диспепсичних явищ, зменшенням частоти випорожнень кишечнику, кількості хибних позивів до дефекації, тенденцією випорожнень до нормалізації, зникненням домішок крові, слизу, гною в калі (табл. 1).

Таблиця 1 – Динаміка клінічних симптомів у хворих на ХНЗК під впливом лікування

Симптоми

Характеристика клінічних симптомів

НВК (n=18)

ХК (n=9)

нормалізація

зменшення

нормалізація

зменшення

абс.

%

aбс.

%

абс.

%

абс.

%

загальний стан

11

61,1

7

48,9

5

55,6

4

44,4

біль у животі

12

66,7

6

34,3

8

88,9

1

11,1

тенезми

8

100,0

4

100,0

проноси

13

72,2

5

27,8

4

80,0

1

20,0

домішки в калі (слиз, кров, гній)

15

83,3

3

16,7

5

83,3

1

16,7

 Як свідчать дані таблиці, після лікування у всіх хворих поліпшився загальний стан, у більшості пацієнтів зник больовий синдром, в усіх спостережених зникли тенезми, у 72,2% хворих на НВК та 80,0% – ХК припинилась діарея.

Для визначення ендоскопічної активності НВК і оцінки ефективності лікування хворих була застосована ендоскопічна класифікація (індекс ендоскопічной активності НВК): ремісія – 0 ступінь, мінімальна активність – 1 ступінь, помірна активність – 2 ступінь, виражена активність – 3 ступінь [6]. Вивчення ендоскопічної картини слизової оболонки товстої кишки СО ТК у хворих на НВК показало, що під впливом лікування спостерігалась позитивна динаміка практично усіх досліджуваних показників. Так, частота вияву запальних змін СО ТК (набряк, гіперемія) зменшилась на 10,0% і, якщо до лікування переважали 2 і 3 ступені їх вираженості, то після – 1 і 2 (p<0,05). Після лікування наліт на СО ТК був тільки слизовий, гнійний не виявлявся (p<0,05). Хоча частота виявлення однієї з найбільш характерних для НВК ознак – контактної кровоточивості зменшилася незначно (на 20,0%), але зафіксовано значне зменшення її інтенсивності за рахунок переходу 3 та 2 ступеня вираженості ознаки в 2 та 1 (p<0,05). Зменшилась також частота вияву дефектів СО (на 38,6%), головним чином – за рахунок зменшення кількості виразок (p<0,05). З урахуванням зменшення частоти виявлення і вираженості окремих ендоскопічних ознак було зафіксовано і значне зниження ендоскопічної активності виразкового коліту (p<0,05). Якщо до лікування в усіх випадках було визначено активну фазу НВК з переважанням частоти вираженої та помірної активності захворювання, то після проведеної терапії переважали мінімальна та помірна активність захворювання. Виражена активність НВК не визначалась і у 5,0% хворих визначено ендоскопічну ремісію.

Для з’ясування того, як змінювалась активність клітинної і гуморальної ланок імунітету після проведеного лікування, у хворих на ХНЗК було проведене комплексне імунологічне обстеження в динаміці. Спостерігалась тенденція до підвищення кількості Т-лімфоцитів, Т-хелперів, нормалізації співвідношення Т/В-лімфоцитів, Тх/Тс; СД95.

Так, абсолютне число Т-лімфоцитів (СD3) після проведеного лікування у хворих на НВК збільшилось з (0,47±0,04) до (0,56±0,04)х109/л, Т-хелперів (СD4) – з (0,33±0,03) до (0,39±0,04). При ХК нормалізувалось як відносне, так і абсолютне число CD3, CD4, зменшилась кількість CD8 та значно підвищився регуляторний індекс Тх/Тс. У хворих на НВК спостерігалось зменшення ЦІК.

Позитивна динаміка спостерігалась також у цитокіновому статусі (табл. 2).

Таблиця 2 – Рівень цитокінів в сироватці крові хворих на ХНЗК до та після лікування

Показ-ник

НВК (n=18)

ХК (n=9)

Конт-роль

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

ІЛ8,
пкг/мл

132,86±
25,48

104,24±
41,52*

115,76±
20,95

94,95±
30,47*

26,0±
2,62

ФНП-? пкг/мл

119,97±
30,56

94,82±
17,77*

127,43±
26,28

105,73±
40,30*

2,2±
0,81

ІНФ-?, пкг/мл

33,49±
4,72

36,02±
4,74*

28,59±
2,85

35,9±
5,89*

21,3±
0,06

 Примітка. * – р<0,05 – вірогідна різниця між показниками до та після лікування

Так вміст фактора некрозу пухлини-? (ФНП-?) та інтерлейкіну-8 (ІЛ-8) вірогідно знизився як при НВК, так і при ХК (р<0,05). Рівень інтерферону-? (ІНФ- ?) підвищився в обох групах пацієнтів, що свідчило про активацію Т-хелперів І типу, які ініціюють та стимулюють розвиток клітинної імунної відповіді.

Аналіз вмісту показників ПОЛ-АОЗ після лікування у хворих на ХНЗК виявив вірогідне зниження вторинного продукту ПОЛ–МДА у плазмі крові з (2,61±0,30) ммоль/мл до (1,70±0,15) ммоль/мл та підвищення загальної антиоксидантної активності плазми крові.

Під впливом лікування зменшились активність запалення та явища ендотоксикозу, про що свідчило зменшення рівня сіркомукоїдів з (0,64±0,06) г/л до (0,47±0,04) г/л в обох групах хворих та МСМ до (610,00±43,30) мг/л при НВК та до (529,60±40,41) мг/л при ХК в сироватці крові, р<0,05.

При використанні препарату “Гепатофіл” побічних ефектів не спостерігалось.

Таким чином, комплексне лікування ХНЗК з використанням вітчизняного препарату рослинного походження “Гепатофіл” виявилось високо ефективним, що проявлялося у позитивній динаміці клінічних, ендоскопічних, біохімічних показників та відновленні імунорегуляції.

  1. Гвидо Адлер. Болезнь Крона и язвенный колит. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. – 528 с.
  2. Белоусова Е.А. Язвенный колит и болезнь Крона. – М.: Триада, 2002. – 128 с.
  3. Ефективність комплексного лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишечнику в сполученні з гепатобіліарною патологією / Т.Й. Бойко, Н.М. Мосалова, О.О. Крилова та ін. // Гастроентерологія: Міжвід. зб. –Дніпропетровськ, 2004 – Вип. 35. – С. 500–504.
  4. Златкина А.Р., Белоусова Е.А. Внекишечные проявления болезни Крона // Росс. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 2000. – Т. 10, № 6. – С. 60–64.
  5. Способ определения “средних молекул” / В.В. Николайчук, В.М. Моин, В.В. Кирковский и др. // Лабораторное дело. – 1991. – № 10. – С. 13–16.
  6. ModiglianiR., BitounA. Endoscopic assessment of inflammatory bowel disease // In: Agnostotides A.A., Hodgson H.J.F., Kirsner J.B. (Eds). Inflammatory bowel diseases. – London: Chapman and Hall, 1991. – P. 108–121.

USE OF PLANT MEDICATION “HEPATOFEEL” IN COMPLEX TREATMENT OF PATIENTS WITH INFLAMMATORY BOWEL DISEASES

Y. Philippov, T.Boyko, N.Mosalova, O.Sorochan, N.Gravirovska, O.Simonova, Z. Shevtsova

SI «Institute of gastroenterology of Academy of

Medical Sciences of Ukraine» (Dnipropetrovsk)

The study of clinical effectiveness of complex treatment of patients with inflammatory bowel diseases with use of plant medication “Hepatofeel” was performed. Positive dynamics of clinical, endoscopical, immunological, biochemical indices was shown.

Комментариев нет

Отправить комментарий